AUTOMAIDAN | Мапа реформи поліції

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ?

Запит на очищення та зміни у правоохоронній системі особливо гостро постав після Революції Гідності, як відповідь на свавілля міліціонерів під час мирних протестів у 2013-2014 роках. 2 липня 2015 року Парламент прийняв Закон України “Про Національну поліцію” та розпочалося перетворення старої радянської міліції на поліцію.
Але після невдалої спроби атестації чинних співробітників та створення патрульної поліції все зупинилося. Факт того, що правоохоронці отримали понад 1000 підозр через рік після повномасштабного вторгнення демонструє те, що “реформа Авакова” повністю провалилася.
Справжня реформа Національної поліції – одна з вимог до України як кандидата до Європейського Союзу. Не забуваємо, що попереду – майбутній процес відновлення України. Розкрадання коштів та зловживання посадовців середньої ланки буде в полі зору саме поліції.

14 липня 2023 року Головою Національної поліції України став Іван Вигівський. Проте прозорого конкурсу не відбулося, як того вимагала громадськість – його призначив Кабінет Міністрів України.

КОЛИ ЯК НЕ ЗАРАЗ АКТУАЛЬНО ПОЧАТИ РЕФОРМУ, З УРАХУВАННЯМ НЕДОЛІКІВ, ЯКІ НЕ БУЛИ УСУНУТІ
ВПРОДОВЖ 2015-2022 РОКІВ?

Всеукраїнське об'єднання “Автомайдан” спільно з Антикорупційним центром "Межа" підготували опис першочергових кроків необхідних для запуску реформи Національної поліції. Їх підтримали ___ громадських організацій.

1. Прозорий конкурс на керівника Національної поліції та його заступників

Сьогодні керівник Нацполу призначається та звільняється Урядом відповідно до пропозицій Міністра внутрішніх справ. Міністр, своєю чергою, має призначати та звільняти заступників керівника. Конкурс на посади не передбачений, тому ці призначення виключно політичні.
Особи ну ніяк не можуть бути незалежними та професійними, бо їхня діяльність обмежується впливом Міністра внутрішніх справ. Саме він може як ініціювати призначення, так і звільнити потім.

ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ ?
Системі потрібен прозорий конкурс!
Керівництво Нацполу має обиратися виключно в результаті проведення незалежного конкурсу із залученням Конкурсної комісії.
До складу якої мають входити сім осіб:
● двоє – визначених Урядом● двоє – визначених Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини на підставі пропозицій громадських об’єднань ● троє міжнародників

2. Конкурс на керівників територіальних органів Національної поліції

Ситуація схожа: керівники територіальних органів поліції призначаються та звільняються керівником Нацполу за погодженням з Міністром внутрішніх справ. Ні про який конкурс знову не йдеться, тому на територіальному рівні також присутня залежність від керівництва МВС та керівника Нацполу.

ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ?
Необхідно призначати керівників територіальних органів за поданням відповідних комісій з проведення конкурсу. Керівник поліції має створити 9 комісій, які будуть поширювати свій вплив на окремі області, а саме на:
● Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську області;● Волинську, Рівненську, Житомирську області;● Вінницьку, Хмельницьку, Чернівецьку області;● Миколаївську та Одеську області;● Автономну Республіку Крим, Херсонську область, місто Севастополь;● Кіровоградську, Черкаську Дніпропетровську області;● Запорізьку, Донецьку і Луганську області;● Полтавську, Сумську, Харківську області;● на місто Київ, Київську та Чернігівську області.
Члени територіальної конкурсної комісії мають проводити діяльність на громадських засадах та надати Керівнику Нацполу свої пропозиції. А він, своєю чергою, відхиляти або призначати кандидатів.

3. Перевірка на доброчесність

Зараз в Національній поліції нікого не перевіряють на доброчесність. Раніше керівники створювали самостійно атестаційні комісії, які проводили атестацію всіх співробітників МВС. Але перевірка проходила таким чином: тестування по теорії та практиці й аналіз характеристики, яку оформлював керівник відповідного поліцейського самостійно.

Для забезпечення рівня порядності працівників поліції і необхідна перевірка на доброчесність. Такий механізм застосовується, наприклад, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України при кваліфікаційному оцінюванні суддів. В НАБУ та НАЗК теж перевіряють співробітників для того, щоб все було прозоро.

ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ?
Необхідно створити Раду доброчесності Національної поліції, яка буде проводити перевірку на доброчесність та моніторити спосіб життя працівників поліції. Кожен, хто отримає негативні результати такої перевірки має притягатися до дисциплінарної відповідальності, зокрема і звільнення.
Члени Ради доброчесності мають призначатися зборами представників громадських об’єднань на 5 років. Їхня пріоритетна задача – перевірити на доброчесність керівництво центрального органу управління та міжрегіональних територіальних органів, щоб забезпечити життєдіяльність всієї системи.

4. Дисциплінарна відповідальність

Ініціювання службового розслідування та притягнення до відповідальності зараз залежить виключно від волі керівника. Громадськість не може контролювати та моніторити застосування дисциплінарних стягнень у Національній поліції, тому що така практика стосовно поліцейських повністю закрита від суспільства.

Службове розслідування призначає тільки керівник, а ось критеріїв для визначення його необхідності немає, тому питання вирішується на власний розсуд. У випадку, коли службове розслідування все ж призначено – його здійснює дисциплінарна комісія, яка створюється для кожного окремого випадку окремо.

ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ?
Необхідно створити постійні дисциплінарні комісії, які будуть діяти протягом двох років. Тільки за такої умови, члени комісії зможуть концентруватися саме на службових розслідуваннях. Дисциплінарні комісії формуються керівником поліції з семи осіб: чотирьох визначає керівник поліції, а троє – визначаються Радою доброчесності.
Мають бути два типи постійних незалежних дисциплінарних комісій: 1) для проведення службових розслідувань за ознаками порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини і громадянина;2) для проведення службових розслідувань щодо інших дисциплінарних проступків поліцейських.

5. Оцінювання ефективності роботи

Порядок проведення оцінки рівня довіри населення затверджено постановою Уряду № 58. Експерти ще на етапі його підготовки висловлювали критичні зауваження та закликали Уряд не приймати його, бо він не дозволяє здійснити об'єктивне дослідження рівня довіри населення до поліції.
Деякі його положення взагалі дозволяють маніпуляції. Наприклад, саме МВС визначає індикатори, за якими здійснюється проведення оцінки, а Національна поліція самостійно визначає питання, за якими буде проводитись соціологічне опитування. Оприлюднення методики дослідження взагалі не передбачено. Рівень обʼєктивності нульовий.
Поліція по старій інституційній пам'яті все ж намагається показати свою ефективність через кількість розкритих злочинів, відшкодування шкоди злочинів тощо. Це взагалі не впливає на загальний рівень громадської безпеки в розумінні людей.

ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ?
Необхідно розробити нову систему оцінки ефективності роботи працівників, яка буде ґрунтуватись на тому, що:
● оцінювання ефективності стає обовʼязковим;● поліцейські додатково оцінюються за критеріями доброчесності, управлінських компетенцій (для керівних посад) та результативності роботи;● оцінювання ефективності відбувається в електронній системі управління персоналом з подальшою публікацією результатів на веб-сайті;● під час кадрових, управлінських та рішень щодо додаткового грошового забезпечення – в першу чергу враховується рейтинг оцінювання поліцейських;● до складу кожної комісії з оцінювання входять не менше 25% представників громадськості, а решта складу формується рандомно із поліцейських з найкращим рейтингом, який формується у балах; ● на підставі отриманих даних електронна система оцінки формує щодо кожного поліцейського рекомендації для проходження необхідних навчальних програм.