Судова реформа
та участь Автомайдану в ній
У часи Революції Гідності (листопад 2013 - лютий 2014), в тому числі проти учасників Автомайдану, тодішньою владою було розгорнуто масштабну репресивну машину, складовими якої були так звані тітушки, "правоохоронні" органи та суди. Одну з ключових ролей у переслідуванні активістів тоді зіграли саме судді, які були останньою надією для людей на встановлення справедливості у відкритих проти них на той час адміністративних чи кримінальних справах. Натомість судді остаточно цю надію нищили, «іменем України» кидаючи за ґрати побитих беркутами автомайданівців, відбираючи водійські посвідчення в учасників автопробігу до Межигір’я, а часто і просто в небайдужих людей, які намагалися провезти на Майдан дрова, автомобільні шини тощо. Загалом під час Революції Гідності до переслідувань автомайданівців було залучено близько 140 суддів з різних міст України, які абсолютно незаконно позбавили тоді водійських прав близько 200 учасників Автомайдану, десятки активістів були арештовані та кинуті в СІЗО чи відправлені під домашній арешт за «організацію масових заворушень», також ще майже 100 автомайданівцям «пощастило» і вони відбулися штрафом.
Після втечі Януковича ми для себе визначили одним з пріоритетних напрямів нашої подальшої діяльності саме очищення судової системи України від тих суддів, що за вказівкою влади засуджували невинних та порушували базові права громадян під час Майдану, в тому числі й учасників нашого руху. Всі вони увійшли до так званого списку «суддів Майдану», який налічував загалом понад 300 суддів.
Ми створили окрему платформу, на якій ви можете знайти прізвище кожного зі суддів, які виносили свавільні рішення й дізнатися про їхню долю зараз.
Надалі ми вирішили масштабувати нашу діяльність в даному напрямку і в липні 2016 року створили проєкт під назвою «PROSUD», головним завданням якого стала своєрідна ревізія всієї судової системи України. Судді є однією з найбільш закритих та одночасно найбільш схильних до корупції «каст», саме тому проведення судової реформи та очищення судової системи від недоброчесних суддів – одне з головних завдань для нашої країни. Однак, для проведення змін необхідне повне розуміння того, що саме ми реформуємо. На сайті prosud.info ми зібрали максимальну інформацію щодо кожного з більш ніж 7 тисяч суддів в Україні, а саме: декларація судді, статистична інформація щодо його професійної діяльності, відомості про майно та статки певних суддів. Для цього ми аналізуємо декларації суддів та їх родичів, перевіряємо відомості з майнових реєстрів, шукаємо невідповідності та відкриваємо ці дані для кожного відвідувача сайту у вигляді наших розслідувань. У разі ж виявлення нами невідповідності між задекларованим та реальним майном, між офіційними доходами та реальним стилем життя певного судді, ми пишемо заяви до відповідних антикорупційних органів.
Автомайдан створив першу базу помічників суддів
Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» у рамках проєкту Prosud створило першу відкриту базу помічників українських суддів
Загалом на сайті зібрано 5679 прізвищ помічників більшості українських суддів. Інформація стане в нагоді громадським активістам, журналістам та будь-якій людині, адже дозволить за лічені хвилини дізнатися, хто допомагає готувати рішення та вершити правосуддя тому чи іншому судді.
Зауважимо, що наразі на сайті відсутня інформація щодо працівників судів, які знаходяться на окупованих територіях або тих, де ведуться бойові дії, проте, інформація буде регулярно доповнюватися та оновлюватися.
Наявність інформації щодо помічників суддів у відкритому доступі є вкрай важливою відразу з кількох причин, зокрема:
● Наразі в Україні вакантні щонайменше 2000 суддівських посад. Практика, коли помічник судді в майбутньому проходить конкурс та стає суддею, є загальноприйнятою у багатьох країнах. Проте враховуючи корумпованість української судової системи, досить часто помічниками суддів в Україні, а потім і суддями, стають не завдяки знанням та наполегливій праці, а через зв’язки та корупційний вплив. Наявність інформації щодо того, в якого судді працював помічник, може використовуватися як громадськістю, так і Кваліфікаційною комісією під час конкурсу на посади;
● Існує практика, коли помічниками працюють родичі суддів. Наявність у відкритому доступі списку людей, які працюють помічниками суддів та прізвище судді, в якого вони працюють, – дозволить прослідкувати та виявити можливий конфлікт інтересів у суддів та працівників суду.
● З початку роботи антикорупційних органів та Вищого антикорупційного суду ми регулярно бачимо затримання суддів на одержанні хабаря. У багатьох з цих випадків також долучені й помічники суддів, які виступають як посередники та також отримують частину неправомірної вигоди.
У листопаді 2016 року п’ятеро делегатів від Автомайдану увійшли до двадцятки представників від громадськості, які сформували «Громадську раду доброчесності».
Це б мало стати однією з найважливіших подій в рамках проведення судової реформи. Адже за законом Рада мала б допомагати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України оцінювати відповідність суддів чи кандидатів на посади суддів вимогам професійної етики та доброчесності. Але на ділі така допомога ВККС виявилася непотрібною і як першим тривожним і показовим свідченням того, що влада не збирається кардинально змінювати судову систему в країні стали результати конкурсу до нового Верховного суду, оголошені в липні 2017 року.
Тоді зі 120 фіналістів конкурсу 30 (кожен четвертий) стали переможцями попри негативні висновки щодо них Громадської ради доброчесності. Надалі ВККС вирішила не дослухатися до думки громадськості з ГРД і під час перебігу кваліфікаційного оцінювання суддів. Як результат – у квітні 2018 року ГРД призупинила свою участь у даному процесі, висунувши певні вимоги до ВККС щодо свого повернення, які, втім були нею проігноровані. На сьогодні в результаті кваліфікаційного «оцінювання» вже без участі громадськості було звільнено менше як 10% суддів від загальної кількості, а 60(!) «суддів Майдану» вже успішно підтвердили право здійснювати правосуддя.