2 жовтня завершився третій тиждень спеціальних спільних співбесід із кандидатами на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду.

Члени ВККС та Експертної ради зʼясовували, звідки взялася вимога про €231 тисячу за юридичні послуги одному клієнту, чому автомобіль із ринковою ціною в кілька тисяч доларів купили за 5 тисяч гривень, як 69-річна пенсіонерка без доходів придбала Audi за $37 тисяч і навіщо кандидатка понад 80 разів шукала чоловіка через повний доступ до Реєстру судових рішень.

Розповідаємо про найцікавіше зі співбесід третього тижня.

За даними Експертної ради, її представництво приватних клієнтів простежується в Реєстрі щонайменше з 2019 року, а у 2021-2023 роках бюро задекларувало нульовий дохід. Кандидатка пояснила, що до 2024 року лише зрідка безоплатно допомагала знайомим, сусідам і людям з інвалідністю. Договорів чи актів навіть із прихованими персональними даними вона не надала, пославшись на адвокатську таємницю. Член Експертної ради Роберт Брукхайзен зауважив, що сам усе життя працює адвокатом і знає, як рідко вони працюють безоплатно, тож без документів у це важко повірити.

Питання виникли й до декларацій. У декларації за 2022 рік Ільченко не зазначила земельну ділянку площею 1,3 га, а в декларації при звільненні ще й автомобіль Nissan. Вона пояснила, що через зміни законодавства під час воєнного стану взагалі могла не подавати ці декларації, але «вирішила перестрахуватись». Кандидатка визнала, що декларація неповна, проте не виправляла її, бо вже не була субʼєктом декларування. У декларації за 2018 рік вона вказала частки будинку й землі, які чоловік отримав у подарунок від батька, але сам подарунок у доходах не відобразила. Договори дарування подружжя, за її словами, побачило лише наприкінці 2021 року, однак і тоді декларацію не виправила, бо зауважень від уповноваженого з антикорупційної діяльності не було.

Окремо запитували про половину будинку в селі Молодіжному площею 113,7 кв.м, яку Ільченко придбала у 2019 році приблизно за $9 тис. За словами члена ВККС, опосередкована вартість будівництва в регіоні щонайменше вдесятеро вища. Кандидатка пояснила ціну поганим станом будинку та проблемами з документами. Житлова площа, за її словами, становить лише 22 кв.м, а решта — підвал.

Значну частину співбесіди присвятили набуттю квартири площею 92,4 кв.м, яку сам кандидат придбав у 2013 році за еквівалент близько $130 тис. За словами Волошина, $55 тис. дала тітка, яка продала квартиру, а решту батьки зі своїх заощаджень кінця 1980-х – початку 1990-х років. Договорів дарування не укладали. Членкиня Експертної ради зазначила, що сукупний задекларований дохід батьків за 1998-2012 роки становив 87 718 грн. На питання, як батько обміняв радянські рублі на долари, кандидат відповів, що той їздив за кордон і міг купувати валюту для виїзду, але в якій кількості, сказати не зміг.
Окремо запитували про членство в Народно-демократичній партії, яке тривало з 2002 до 2025 року. Волошин заявив, що участі в діяльності партії не брав і згадав про членство лише під час підготовки документів до суддівського добору. Вийшов він з партії менш ніж за два тижні до того, як подав документи на конкурс до місцевих судів. Волошин прямо пояснив, що припинив членство, аби відповідати вимогам для участі в цьому доборі, і наголосив, що на той момент конкурс до СОАС ще навіть не був оголошений.

Її рішення він, за його словами, так і не отримав і не оскаржував, бо не бачив перспективи. А в анкеті на нинішній конкурс Довгаль не вказав жодного з попередніх конкурсів і назвав це «недопрацюванням».
Питання виникли й до доходів. За даними Реєстру, лише у 2025 році Довгаль брав участь як адвокат у 37 справах, хоча доходу від адвокатської діяльності не декларував. Він пояснив, що після служби в добровольчому формуванні домовився з батьком, що сам безоплатно допомагає військовим, ВПО та іншим соціально вразливим людям, а батько утримує його і оплачує навчання одразу за трьома освітніми програмами. Таблицю доходів і витрат, яку Експертна рада просила заповнити всіх кандидатів, Довгаль не надав, бо, за його словами, такого обліку не веде. Членкиня Експертної ради підрахувала, що офіційний чистий дохід його батьків за 2010-2025 роки становив у середньому близько 11,5 тис. грн на місяць. Кандидат назвав ці дані некоректними: лише пенсія батька, колишнього полковника міліції, зараз перевищує 32 тис. грн, і він ще працює.
Найбільше питань викликала квартира площею 129,5 кв.м в Одесі, придбана у 2020 році. Щодо неї фігурують три суми: 2,4 млн грн у декларації, 1 млн грн у договорі купівлі-продажу та $60 тис. готівкою, про які Довгаль, згідно з ухвалою суду, говорив на допиті. На співбесіді він підтвердив, що заплатив саме $60 тис., а суму в договорі пояснив балансовою вартістю квартири в компанії-продавця. Джерелом коштів кандидат спершу назвав власні гроші від інвестицій у мережу електрозарядних станцій, хоча в письмових відповідях писав про позику від своїх батьків та батьків дружини. Довгаль пояснив, що гроші справді позичив, але згодом повернув, і розбіжностей не бачить. Згодом на квартиру наклали арешт, а суди витребували її в Довгаля. Справа зараз у Верховному Суді.
Окремою темою стали численні розбіжності у деклараціях та автомобілі. На фото у Facebook 2019 року Довгаль позував поруч із Hyundai та BMW із підписом «мої робочі лошадки», хоча BMW у декларації не було. Кандидат пояснив, що автомобілем не користувався і взяв його лише для фото. Інший допис показував його за кермом Tesla. За словами Довгаля, на ній він лише один раз проїхався приблизно 15 хвилин. Водночас Range Rover вартістю близько 502 тис. грн, Jaguar за понад 800 тис. грн та Kia Sportage майже за 300 тис. грн належали його батькам, а сам Довгаль був офіційно визначений їхнім належним користувачем, але права користування ними не декларував, бо, за його словами, фактично авто йому не передавали. Хоча штрафи за порушення ПДР на двох із них надходили саме йому, і сплачував їх він сам. Mercedes кандидат вказав у декларації за рік до купівлі, а дату придбання й вартість мотоцикла, за його словами, заповнював з памʼяті. Чорна також показала скриншот засідання Вищої ради правосуддя 2025 року, до якого Довгаль підключився зі спортзалу з рушником на плечах. Кандидат пояснив, що його терміново викликав секретар, і визнав такий вигляд неприпустимим. Наприкінці співбесіди він попросив зважати на те, що добирають «не бухгалтерів, аудиторів, діловодів», і висловив думку, що декларації не повинні бути визначальними для рішення про його суддівство.

Томпсон заперечила, що навіть посилання на першоджерела в статті Мішкової стоять у тому самому порядку, що й у дисертації. Кандидатка ж кілька разів наголосила, що Соболь і Мішкова «не є представниками української науки» і не могли досліджувати українське законодавство. Науковим керівником Хромової був її родич.

Членкиня ВККС звернула увагу на розділ про наукову новизну: усі три положення, які Хромова винесла на захист як сформульовані «вперше», за її словами, є дослівним перекладом положень Соболя. Кандидатка повторила, що дійшла цих висновків самостійно. «Просто, напевне, випадково формулювання… збіглися», — підсумувала Хромова. Член Експертної ради Роберт Брукхайзен нагадав, що судді з науковим ступенем отримують доплату, і порівняв її з «плодом отруйного дерева». Хромова відповіла, що захистилася ще помічницею судді й не планувала тоді отримувати таку доплату.

Майновий блок стосувався квартири площею 136 кв.м на Дніпровській набережній, яку мати Хромової, пенсіонерка з 2016 року, придбала у грудні 2023 року за 3,9 млн грн або приблизно $105 тис. За словами членкині Експертної ради, у договорі ринкову вартість оцінили в понад 5 млн грн, а схожі квартири в тому самому будинку коштували в два-три рази дорожче. Хромова пояснила ціну арештом квартири та простроченим боргом продавця. За її словами, $85 тис. мати отримала від продажу попередньої квартири, а $20 тис. їй подарували Хромова з чоловіком. Живе в новій квартирі родина кандидатки: на той час вони з чоловіком і двома дітьми мешкали у двокімнатній квартирі, а Хромова була вагітна третьою дитиною.

Голова Експертної ради запитав і про повний доступ до Реєстру, де виявили 13 пошуків, зокрема за прізвищами чоловіка кандидатки та його родичів. Хромова пояснила, що у 2021-2022 роках шукала інформацію про близьку особу, бо її чоловікові телефонували з фінансових установ і казали, що він є поручителем за кредитами цієї людини. Оскільки обоє є субʼєктами декларування, таку перевірку вона вважає службовою, а не особистою.

Питання виникли й до заощаджень. За 2020-2021 роки задекларована готівка подружжя зросла на 150 тис. грн і $45 тис. За розрахунком самого кандидата, після відкладання заощаджень і витрат на поїздки сімʼї з трьох осіб залишалося близько 4,1 тис. грн на місяць. Голобородько пояснив це ковідом, допомогою матері та речами, які надсилала сестра зі США, а також тим, що родина збирала на житло в Києві. Ганечко звернула увагу, що в його розрахунку немає навіть витрат на доньку, яка у 2020 році пішла до школи. Не менше запитань викликали подорожі: лише у 2019 році члени родини, за словами кандидата, шість разів їздили за кордон і витратили на це близько 580 євро. Кіпр, за його словами, оплачувала сестра дружини, а Туреччину — туристична компанія, конкурс якої виграла дружина. Документів щодо поїздок на Кіпр у кандидата немає. 
Розбіжності знайшли й у декларуванні автомобілів. За Nissan Juke у 2016 році Голобородько вказав 45 тис. грн доходу, хоча, за його ж поясненнями, отримав $17 тис. готівкою. Суму в договорі, за його словами, порадили зазначити в сервісному центрі, бо до 50 тис. грн можна було не розраховуватися безготівково. За Honda Civic, яку продала дружина, у його декларації за 2019 рік стоїть 173 тис. грн, а фактично отримали близько $12,5 тис. Також кандидата запитували про 0,5 га землі в селі Покровка Миколаївської області біля ландшафтного парку «Кінбурнська коса». Ще у 2020 році суд визнав ділянку землею водного фонду і зобовʼязав Голобородька повернути її державі, але він досі значиться власником у реєстрі. До міськради чи виконавця кандидат не звертався, бо не вважав це своїм обовʼязком.
Окремо запитали про звʼязки з народним депутатом Дмитром Припутнем, помічником-консультантом якого Голобородько був у 2019-2022 роках. За даними порталу Верховної Ради, він досі значиться його помічником. Кандидат пояснив, що знайомий із депутатом з часів роботи в університеті, займався лише законотворчістю і зараз допомагає з законопроєктами безоплатно, тож вважає себе політично нейтральним. А у 2025 році Голобородько ненадовго став належним користувачем Land Rover, власницею якого є сестра депутата — за його словами, лише, щоб забрати авто зі штрафмайданчика.

Голова Експертної ради запитав, як це узгоджується з тим, що у 2016-2017 роках кандидат щомісяця передавав матері сотні доларів і продав майна приблизно на мільйон гривень. Філевський суперечностей не побачив: за його словами, падіння доходів було повʼязане з хворобою батька, а згодом із ковідом.

Окремо обговорювали земельну ділянку площею 347 кв.м, яку Філевський у 2020 році викупив у Миколаївської міської громади, будучи депутатом міськради. Безоплатно отримати її він, за його словами, вважав неетичним, а під час розгляду питання заявив про конфлікт інтересів і не голосував. Членкиня Експертної ради звернула увагу, що на момент продажу експертна оцінка ділянки вже втратила чинність. Кандидат підтвердив, що знав про це, але перегляду рішення не ініціював. На засіданні, де ухвалювали продаж, Філевський не був: з травня по вересень 2020 року він, за його словами, не ходив на сесії через хворобу матері. Член ВККС процитував тодішнє інтервʼю кандидата Суспільному, де той пояснював пропуски інакше: «Я просто дивлюсь в онлайн-режимі, яка присутність є колег, і, розуміючи, що немає кворуму, не приходжу». Філевський назвав це «дуальним моментом»: про здоровʼя рідних журналістам він розповідати не хотів.

Ще один блок стосувався доходів. Філевський пояснив, що заробляє як ФОП на юридичному аутсорсингу, а в справах, які веде як адвокат через обʼєднання «Шарк» і «Волощук і партнери», виплат собі не отримує. Належні йому кошти, за його словами, залишаються в обʼєднаннях на офіс і техніку, зокрема щоб уникнути подвійного оподаткування. Член ВККС зауважив, що кандидат йде на конкурс саме як адвокат, але за даними податкової жодного доходу як адвокат не має, тож адвокатура виглядає для нього радше як хобі. Філевський відповів, що професія для нього — «пристрасть». Член Експертної ради окремо поцікавився назвою обʼєднання: чи типовий це кандидат у судді, адвокат, чия фірма називається «Шарк»? Кандидат пояснив, що назву вигадав наймолодший партнер, і додав: «Мене з дитинства вчили бути, а не здаватися. Тому, вибачте, я такий, який я є».

У 2021 році Марчук купив пошкоджену Honda Accord 2017 року за еквівалент приблизно $5,5 тис., тоді як середня ціна таких авто, за архівними оголошеннями, становила близько $14,7 тис. Кандидат пояснив, що на американському аукціоні машину купили за $2 850, після чого компанія ввезла її в Україну і продала йому. Запчастини, за його словами, коштували близько 60 тис. грн, а ремонт безоплатно виконав батько, інженер-механік за освітою, у власному гаражі. На підтвердження Марчук надав оголошення про ціни кузовних деталей і фото батькових інструментів.
Ще один блок стосувався землі та будинку в Бучанському районі. У квітні 2024 року Марчук купив земельну ділянку за 143 тис. грн, приблизно $3,6 тис., а менш ніж за два місяці задекларував на ній житловий будинок площею 84,4 кв.м вартістю близько 1,37 млн грн, або $34 тис. За словами Чорної, кадастровий номер ділянки збігається з територією котеджного містечка, де будинки продають від 2,18 млн грн, а сам будинок на фото відповідає його типовому проєкту. Марчук це заперечив: землю він купив окремо, змінив її цільове призначення і замовив будівництво в бригади, а вартість підтверджує звіт про оцінку. На питання, скільки будинків у товаристві, де стоїть його будинок, кандидат відповісти не захотів, бо «інформація може бути недостовірною».
Наостанок повернулися до професійної компетентності. Членкиня Експертної ради ще на початку запитала, чи достатньо Марчукові переважно науково-аналітичного досвіду для самостійних рішень. Кандидат наполягав, що в Конституційному Суді сам аналізує справи і готує проєкти. Практичне завдання він виконав на прохідний бал, але член ВККС звернув увагу, що міркування про судові витрати кандидат помістив у резолютивну частину рішення. Марчук відповів, що «не знав специфіки написання». Інший член ВККС запитав, чому в розділі анкети про окремі ухвали кандидат вказав постанову апеляційного суду у своїй справі про ПДР і коли взагалі постановляється окрема ухвала. «Треба мені подивитись нормативні акти», — відповів Марчук.

З тим самим клієнтом повʼязана ще одна угода. У листопаді 2025 року Гук купила 100% корпоративних прав його підприємства, за її словами, за 20 тис. грн, а в декларації оцінила частку в 1,08 млн грн або приблизно $25,7 тис. Для порівняння: гонорар від цього клієнта за 2024 рік, за даними декларації, становив 11 тис. грн. Член ВККС Руслан Мельник запитав, чому придбання не відображено в інших розділах декларації. Гук пояснила, що сума не перевищує поріг для декларацій кандидатів, але як цей поріг обраховується, сказати не змогла. Мельник нагадав, що це «базові знання», якими треба володіти для заповнення декларації.
Окремо члени Експертної ради запитували, чому Гук, маючи адвокатське свідоцтво з 2006 року, так і не зареєструвалася в податковій як самозайнята особа. За даними, озвученими на співбесіді, до 2024 року вона не декларувала жодних доходів від адвокатської діяльності, а за 2024-2025 роки ці доходи склали близько 300 тис. грн. Кандидатка пояснила, що тривалий час мала основне місце роботи, а після 2022 року почала брати окремі справи, зокрема людей, які виїхали за кордон, і військових, з яких оплату отримувала із відстрочкою. Податок на доходи й військовий збір, за її словами, вона сплачувала.
Питання виникли й до нежитлового приміщення в Боярці, купленого у 2005 році. Гроші на нього, за словами Гук, дала мати, яка працювала в Італії, але договору дарування не було. На запитання, чи не тягне це за собою нікчемність правочину, кандидатка визнала, що за Цивільним кодексом тягне, але, за її словами, «не всі договори дарування… оформляються».

Голова Експертної ради звернув увагу, що у 2020 році вона закрила через сплив строків 11 справ за ст. 130 КУпАП. У деяких із них від надходження до суду до рішення минуло 73-80 днів, хоча інші такі справи вона в той самий період розглядала за місяць і призначала покарання. Кандидатка пояснила, що на початку роботи в Генічеську залишилася в суді фактично одна з великим масивом справ і не завжди мала підтвердження, що учасників повідомили. Що якісь справи вважала пріоритетними, вона заперечила.

Ще один блок стосувався колишнього чоловіка кандидатки, який працював прокурором у Генічеську. Делалова запевнила, що тоді між ними «жодних стосунків» не було, а згодом вона періодично перевіряла, чи не перетинаються його справи з її провадженнями. Членкиня Експертної ради повідомила, що з кінця серпня 2022 року кандидатка понад 80 разів шукала його прізвище через повний доступ до Реєстру. Делалова пояснила, що хотіла уникнути репутаційних ризиків, а на питання, чи належно так використовувати Реєстр, відповіла: «Можливо, ні». Лот Томпсон також знайшла справу, де головувала Делалова, а прокурором значився її колишній чоловік. Кандидатка сказала, що там була лише ухвала про призначення підготовчого засідання.

Питання виникли й до фінансів. У 2010-2014 роках Делалова не мала жодних доходів і, за її словами, жила на заощадження та $6 тис. від продажу частки батьківської квартири, а у 2017-2020 роках «фактично харчувалася у батьків». У 2019 році вона купила квартиру в Запоріжжі за 673 тис. грн, додавши до грошей від продажу попереднього житла $10 тис., які позичила в сестри зі Швейцарії. Письмового договору не укладали. Гроші, за словами кандидатки, лежали в батьків, туди ж вона частинами їх і повернула, але $7 тис., повернених за один рік, як видаток не задекларувала.

Наостанок головуюча Галина Шевчук запитала, чи цікавиться кандидатка практикою адміністративної юрисдикції. Делалова визнала, що «не є там спеціалістом в адміністративному праві», а можливістю пройти після іспитів додаткові навчання чи вебінари не скористалася. Співбесіду вона завершила словами: «Було корисно провести аудит свого життя».

Саме тут члени Ради й Комісії побачили проблему з арифметикою. З урахуванням доходу за 2020 рік, купівлі землі, будівництва і 800 тис. грн заощаджень на кінець року грошей не вистачало, за підрахунком члена ВККС, приблизно на 200 тис. грн навіть без витрат на життя. Після кількох спроб пояснити Демʼяновська припустила, що некоректно відобразила в декларації залишок коштів на кінець 2019 року. На запитання, скільки саме не відобразила, суми вона не назвала.
Ще один великий блок стосувався автомобілів матері кандидатки. У січні 2022 року Демʼяновська продала власну Audi A6, а у квітні її мати-пенсіонерка купила в Німеччині Lexus за €16 тис. готівкою і видала доньці довіреність. Кандидатка декларувала право користування ним, платила за страховку і їздила на ньому на роботу. У січні 2026 року Lexus продали, і мати купила пʼятирічну Audi A6 приблизно за $37 тис. Член Експертної ради підрахував, що названих кандидаткою джерел (спадщини, продажу старих авто і землі) вистачає лише на $23,5 тис. Він запитав, навіщо 69-річній жінці без трудових доходів під час війни купувати таку саму модель, на якій раніше їздила донька. Демʼяновська назвала збіг випадковим і заперечила, що давала матері гроші. Також зʼясувалося, що її брат, який, за даними податкової, з 2017 року не мав трудових доходів, за рік заклав на брокерський рахунок близько 1,6 млн грн. Кандидатка пояснила, що це оборот, а доходи від депозитів до 2022 року просто не потрапляли до податкової.
Окремо Демʼяновську запитували про повний доступ до Реєстру. У грудні 2025 року вона переглядала рішення того самого судді Пустомитівського суду, за її словами, допомагаючи йому готувати пояснення щодо несвоєчасного внесення рішень. Синельников зауважив, що йдеться про десятки рішень, які суддя міг знайти сам. Кандидатка визнала факт пошуку, але пояснила його відкритими вкладками й автоматичним перенаправленням у закриту частину Реєстру. Через два місяці її відрядили саме до цього суду. На запитання членкині Експертної ради, чи обговорювала вона з колегою переведення, Демʼяновська відповіла, що ні. Співбесіду вона завершила словами: «Чи я достатньо для цього доброчесна — це рішення за вами».

Відсутність заощаджень обернулася питанням до Audi Q5 2012 року, яку Дороніна купила в серпні 2026 року за 640 тис. грн. Членкиня Експертної ради Валерія Чорна підрахувала, що після мінімальних витрат на життя доходів подружжя за пʼять місяців вистачало щонайбільше на 550 тис. грн. Кандидатка відповіла, що мала 140 тис. грн заощаджень, які не досягали порогу декларування, а решту заробила цього року. За її ж розрахунком, після покупки у сімʼї лишалося 19-20 тис. грн на місяць: вони економили, а син із травня живе в її батьків. 
Окремо членкиня Експертної ради запитала про справу за позовом «Укртрансгазу» до «Київоблгазу». До 2018 року Дороніна сама працювала в «Укртрансгазі» в підрозділі претензійно-позовної роботи, а у 2024 році вступила в цю справу як представниця ТОВ «Омега Капітал», акціонера «Київоблгазу». Конфлікту інтересів кандидатка не побачила: провадження відкрили більш ніж через два роки після її звільнення, а про конкретну заборгованість вона, за її словами, не знала, бо такі матеріали надходили до юристів лише від іншого підрозділу.
Ще одна незвична історія стосувалася справи угорської компанії, яку Дороніна вела у 2025 році за довіреністю, вже працюючи в «Київгазі». Чорній кандидатка спершу пояснила, що діяла в межах трудових відносин з «Правовим альянсом». Згодом сказала, що на той момент в обʼєднанні вже не працювала, довіреність їй видала сама компанія, а гонорару вона не отримувала, бо лише завершувала справу, розпочату на попередній роботі. Її участь звелася до подання мирової угоди. На питання члена ВККС, чи був договір між обʼєднанням і клієнтом, Дороніна відповіла, що не знає, а для неї це було «прохання, доручення сходити в суд».

Членкиня Експертної ради Валерія Чорна звернула увагу на 12 штрафів за 2022-2024 роки, переважно за зупинку під знаком «Зупинку заборонено», на перехрестях і біля виїздів. Оскаржив кандидат лише один, доводячи, що паркувався на тротуарі в межах закону. Порушення він пояснив браком паркомісць у центрі Львова і зазначив, що після зміни роботи у 2025 році нових штрафів не мав. «Не порушує закон той, хто нічого не робить», — додав Дільний. Голова Експертної ради уточнив, чи означає це, що кожен суддя порушує закон. Кандидат відповів, що ні, а мав на увазі визнання власних помилок.

Член ВККС звернув увагу, що в анкеті серед справ, якими пишається, Дільний навів три цивільні й одну кримінальну, а адміністративний досвід підтвердив лише двома справами, одну з яких банк програв. Частину мотиваційного листа член Комісії назвав «невдалою калькою» з мотивації до загального суду. Кандидат визнав, що справ, співмірних із юрисдикцією СОАС, не вів, «але я не один такий».

Окремо обговорювали квартиру в Гатному вартістю близько $51 тис., в якій родина живе з 2020 року за попереднім договором. До 2024 року подружжя платило лише комунальні, а відтоді декларує оренду в еквіваленті $44 на місяць. Основну частину вартості сплатили у 2024-2025 роках, зокрема близько 800 тис. грн за один місяць, але право власності досі не оформлене: за словами кандидата, через суперечку із забудовником щодо штрафів за прострочені платежі. Членкиня Експертної ради звернула увагу, що частину цих платежів не задекларовано. Мельник уточнив, що закон цього від кандидата не вимагав, але порадив Корнієнку краще знати антикорупційне законодавство, ніж «в загальних рисах».
Питання виникли й до роботи Корнієнка в «Енергетичній компанії України». Він очолює відділ, до обовʼязків якого входить ведення судових справ компанії, але у травні 2026 року уклав із нею ще й договір про правничу допомогу як адвокат. За двома справами йому нарахували 40 тис. грн гонорару, які виплатять після того, як суд стягне ці витрати з іншої сторони. Голова Експертної ради запитав, навіщо окремий договір, якщо представництво в суді і так входить до роботи його відділу. Кандидат пояснив, що для представництва саме як адвокат такий договір необхідний, а практика існувала в компанії ще до нього. Крім того, у 2021-2024 роках Корнієнка щонайменше 11 разів штрафували за порушення ПДР. Усі порушення він визнав і запевнив, що відтоді, як вирішив йти в судді, правил не порушує.

Фото: Вища кваліфікаційна комісія суддів України