25 вересня завершився другий тиждень спеціальних спільних співбесід із кандидатами до нових спеціалізованих адміністративних судів, і запитань до претендентів було не менше, ніж на старті конкурсу.
Члени ВККС та Експертної ради з’ясовували, звідки взялися 1 млн грн і 50 тис. євро, яких не було в деклараціях, як можна поєднувати дві роботи по 40 годин на тиждень з приватною практикою, чому на виготовлення судового рішення пішло понад дев’ять місяців, а автомобіль із фактичною вартістю у сотні тисяч гривень спочатку задекларували за 10 тисяч.
Розповідаємо про найцікавіше зі співбесід другого тижня.
21 вересня 2026 року:
Оксана Капинос: дослівні фрагменти без посилань, квартира за $5 тисяч і самовідводи
Оксана Капинос — суддя Житомирського окружного адміністративного суду. На конкурсі вона претендує на посаду судді СААС.
Значну частину співбесіди присвятили дисертації Капинос. Членкиня Експертної ради продемонструвала фрагменти навчального посібника, дослівно відтворені без посилання на джерело. Кандидатка назвала це редакційною помилкою і погодилася, що посилання зникли під час фіналізації тексту, який вона редагувала сама. Питання виникли й до бібліографії: приблизно на 120 джерел у тексті немає посилань. Серед використаної літератури є десятки німецькомовних праць, хоча німецькою Капинос не володіє.
З перекладами, за її словами, допомагали донька, перекладачі та наукова керівниця. Назвати бодай одного німецькомовного автора з памʼяті кандидатка не змогла. У метаданих файлу дисертації автором зазначено «Сергій». Капинос пояснила це тим, що працювала на старому компʼютері, який доньці віддав дідусь, і налаштувань ніхто не змінював.
Окремо запитували про квартиру в Житомирі, яка належить батькам кандидатки і в якій вона живе з 2011 року. Член Експертної ради послався на дані громадських організацій: квартиру придбали приблизно за 5 тис. доларів, що в 11-14 разів дешевше за тодішню середню вартість житла в місті. Капинос пояснила низьку ціну тим, що квартира потребувала капітального ремонту, і наполягала, що це житло батьків. Члени ВККС також звернули увагу, що кандидатка майже 20 років зареєстрована в гуртожитку, де не проживає.
Запитували і про практику самовідводів. В одній зі справ Капинос відмовила у відводі, інший суддя теж не побачив для нього підстав, однак наступного дня вона сама відвела себе через недовіру сторони до суду. Член ВККС навів ще один подібний випадок. Капинос заперечила, що таким чином уникала розгляду справ, а щодо майбутньої роботи в СААС зазначила, що необґрунтовані відводи відхилятиме.
Олександр Майстренко: квартира за 35 тисяч і питання до $50 тисяч заощаджень
Олександр Майстренко — суддя Соломʼянського районного суду міста Києва, до 2024 року працював у юридичному управлінні НАБУ. На конкурсі він претендує на посаду судді СААС. На початку співбесіди членкиня Експертної ради повідомила, що негативного висновку щодо кандидата Рада не ухвалила: голоси розділилися порівну, троє за і троє проти.
Одне з питань стосувалося квартири у Кропивницькому. Майстренко з дружиною придбали її у 2009 році в матері дружини за вказаною в договорі ціною близько 35 тис. грн, а у 2016 році продали вже за понад 399 тис. грн. Кандидат пояснив, що це була угода між родичами. Ринкова вартість квартири тоді, за його словами, становила близько 20 тис. доларів, але подружжя фактично доплатило батькам дружини лише 5 тис. доларів на придбання меншого житла. Ціну в договорі визначили за довідкою БТІ. Значну частину співбесіди присвятили походженню $49,8 тис. заощаджень, задекларованих родиною станом на кінець 2015 року.
Члени ВККС звернули увагу, що в попередні роки доходи самого Майстренка були невисокими: близько 30 тис. грн у 2010 році і до 15 тис. грн на рік у 2011-2013 роках. Кандидат пояснив, що йшлося про спільні заощадження подружжя. За його розрахунком, протягом 2005-2015 років сукупні доходи родини після оподаткування становили близько $165 тис. Низькі доходи він повʼязав з роботою помічником адвоката перед початком власної практики. Член Експертної ради також запитав, чому у 2014 році задекларований дохід від адвокатської діяльності зріс майже в 30 разів, до 318 тис. грн. Майстренко пояснив, що кошти за договорами міг оподаткувати лише після підписання актів виконаних робіт. На уточнювальне запитання члена ВККС, коли за податковим законодавством виникає оподатковуваний дохід у самозайнятої особи, кандидат спершу відповів, що не може згадати.
Вадим Ходько: 227 тисяч заощаджень, перекази з окупованої території та Volkswagen за $3,5 тисячі
Вадим Ходько — суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області. На конкурсі він претендує на посаду судді СААС.
Однією з головних тем стали 227,5 тис. грн грошових активів, задекларованих Ходьком у 2018 році. Це питання вже виникало під час його участі в конкурсі до ВАКС. Тоді ВККС та Громадська рада міжнародних експертів зазначили, що кандидат не підтвердив достатніх доходів для накопичення цієї суми та законність джерел її походження. У письмових відповідях Експертній раді Ходько назвав ці застереження слушними. Цього разу він пояснив, що станом на кінець 2017 року родина мала близько 116 тис. грн заощаджень, а під час попереднього конкурсу він недостатньо детально розписав їх структуру. Банківською випискою кандидат підтвердив лише близько 2,6 тис. грн. Решта, за його словами, була готівкою, яку можна обґрунтувати тільки попередніми офіційними доходами.
Окремо Експертна рада розпитувала про кошти, які у 2022-2025 роках отримував пасинок кандидата від родичів, що перебувають на тимчасово окупованій території. За словами Ходька, щонайменше близько 365 тис. грн надійшли від тещі, зокрема через третіх осіб. Теща передавала знайомому готівку, частково в російських рублях, а той зі свого українського рахунку переказував пасинку гривні. У деклараціях дарувальниками Ходько зазначав саме тих, з чиїх рахунків надходили кошти, пояснивши це розʼясненнями НАЗК. Сам він цього знайомого, за його словами, особисто не знав. Документально, за його словами, можна підтвердити самі перекази пасинку, але не передачу готівки від тещі чи тестя третій особі.
Питання виникли й щодо Volkswagen Golf 2001 року, який пасинок Ходька придбав у 2025 році. У декларації його вартість на дату набуття становила 28 626 грн, тоді як кандидат підтвердив, що фактично за автомобіль заплатили близько $3,5 тис. готівкою. Ходько пояснив, що вказав суму з офіційних документів, керуючись розʼясненнями НАЗК, а оформленням автомобіля займався сам пасинок.
Руслан Холод: квартира в Криму за $3 тисячі, заборона мирних зібрань і питання до практичного завдання
Руслан Холод — заступник голови Державної судової адміністрації та колишній суддя Черкаського окружного адміністративного суду. На конкурсі він претендує на посаду судді СААС.
Експертна рада розпитувала про квартиру площею близько 30 кв.м у селищі Нікіта в Криму. Холод придбав її у 2007 році за 15 тис. грн, що тоді становило близько $3 тис. Кандидат підтвердив, що саме стільки й заплатив. За його словами, ціну в договорі визначили за довідкою БТІ, а саме житло було скромним і розташоване далеко від моря. Фотографій чи інших матеріалів, які показували б стан квартири, у кандидата не збереглося. Схожі запитання виникли щодо квартири в Береговому, якою безоплатно користуються колишня дружина та син кандидата. Мати Холода придбала її у 2022 році за 261 тис. грн, тобто приблизно $232 за кв.м. Орієнтовна вартість житла в Закарпатській області тоді становила близько $421 за кв.м. Кандидат пояснив, що квартиру мати купила за власні кошти незабаром після початку повномасштабного вторгнення, а ціну визначили за висновком експерта, який оцінив стан оздоблення як незадовільний.
Повернулися й до рішення Холода від серпня 2013 року про заборону мирного зібрання в Черкасах. Кандидат пояснював його обовʼязком держави забезпечити громадський порядок і посилався на практику ЄСПЛ, зокрема справу «Кудрявічюс та інші проти Литви». Член ВККС звернув увагу, що ця справа стосувалася не заборони зібрання, а відповідальності за блокування доріг під час нього. Холод визнав, що ситуації різні, але вважає, що вони «перекликаються». Інший член ВККС нагадав, що під час попереднього кваліфікаційного оцінювання Комісія вже констатувала відсутність мотивів обмеження зібрання у цьому рішенні.
Питання виникли й до практичного завдання. У модельному рішенні Холод написав про «застосування строків позовної давності» під час оскарження нормативно-правового акта. На запитання члена ВККС, чи все гаразд у цьому формулюванні, кандидат відповів: «Ну, начебто, так». Пояснити різницю між позовною давністю та строком звернення до адміністративного суду він, за оцінкою члена ВККС, не зміг. Холод заперечив, що не розуміє цих понять. Він визнав, що міг помилитися в термінах, і нагадав, що свою кваліфікацію підтвердив результатами конкурсних іспитів.
Окремо запитували про користування повним доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень. Суддівський обліковий запис Холода не деактивували після його звільнення у 2017 році. За словами кандидата, він дізнався про це значно пізніше і після звільнення цим записом не користувався. Питання викликали й перегляди, які він здійснював вже як помічник судді Верховного Суду, зокрема чинної на той момент ухвали 2023 року про дозвіл на обшук. Холод пояснив їх аналітичною роботою за дорученням судді. Член ВККС зауважив, що у Верховному Суді не знайшов справ, повʼязаних із цими кримінальними провадженнями.
22 вересня 2026 року:
Тетяна Кравченко: дев’ять місяців на рішення і питання до декларацій про житло
Тетяна Кравченко — суддя Донецького окружного адміністративного суду. На конкурсі вона претендує на посаду судді СААС.
Однією з головних тем співбесіди стали строки виготовлення судових рішень. В одній зі справ Перший апеляційний адміністративний суд виніс окрему ухвалу про порушення процесуального закону. Затримка з виготовленням рішення перевищила девʼять місяців, і про це повідомили Вищу раду правосуддя. Кравченко визнала порушення. Вона пояснила його великою кількістю справ, накопичених після тривалого періоду без повноважень до 2019 року, а також тим, що процесуальні документи готувала сама, а не делегувала частину роботи помічнику. До дисциплінарної відповідальності за цей випадок її не притягували.
Йшлося не лише про одне рішення. Член ВККС повідомив, що під час вибіркової перевірки Реєстру виявив 30 рішень, внесених із порушенням строків у 2022 році, 27 у 2023-му та 21 у 2024-му. Кількість порівняно невелика, але переважно це рішення по суті, а окремі затримки, за його словами, сягали близько двох місяців. Кравченко погодилася, що такий підхід до організації роботи неприйнятний. Вона сказала, що вже його переглянула і планує більше технічної роботи делегувати помічнику.
Окремо Експертна рада розпитувала про декларування житла. З 2022 року Кравченко проживає разом із батьками, сестрою та племінницею: спершу в Дніпрі, а з 2025 року в Ірпені, у квартирі, що належить сестрі та племінниці. Членами сімʼї у деклараціях кандидатка їх не зазначала. Вона пояснила, що попри спільне проживання вони мають окремі бюджети, не повʼязані спільним побутом та взаємними правами й обовʼязками. Водночас Кравченко повідомила, що не платить за проживання, але повністю покриває комунальні послуги.
У 2015-2017 роках кандидатка не декларувала право користування квартирою у Словʼянську, куди переїхав її суд. За її словами, житло вона винаймала через рієлтора в батька власниці приблизно за 2300 грн на місяць, без письмового договору та платіжних документів. Саме через відсутність документального підтвердження вона не вказувала це житло в деклараціях, а з 2018 року почала його декларувати, орієнтуючись на практику та розʼяснення НАЗК.
Валерій Кравчук: пошуки в Реєстрі перед купівлею авто, квартира на матір і практичне завдання
Валерій Кравчук — прокурор відділу антикорупційних заходів управління внутрішньої безпеки Офісу Генерального прокурора. На конкурсі він претендує на посаду судді СААС.
Одне з перших питань стосувалося використання повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. У письмових відповідях Експертній раді Кравчук зазначав, що користувався наданим йому як прокурору доступом виключно для професійної діяльності. Водночас зʼясувалося, що перед купівлею Renault Megane у 2022 році він чотири рази шукав у Реєстрі VIN-код автомобіля та дані продавця. Так само він перевіряв інформацію перед придбанням автомобіля дружиною. Кравчук підтвердив ці пошуки і пояснив їх обачністю: як прокурор він не хотів придбати авто з проблемною історією чи в особи із сумнівною репутацією. Купівлю автомобіля він визнав приватним інтересом. Проте, за його словами, можлива проблемність майна робить таку перевірку і службовим питанням.
Члени Експертної ради також розпитували про квартиру площею 63 кв.м у Києві, в якій кандидат живе з родиною з 2020 року. Квартира оформлена на його матір, хоча, за словами Кравчука, її придбали саме для його сімʼї. Сам кандидат вклав у придбання близько 590 тис. грн, його батьки ще приблизно 350 тис. грн. Походження цих коштів він пояснив власними заощадженнями та доходами батьків і послався на надані підтвердні документи. Надалі він планує оформити квартиру на себе, коли поверне батькам їхній внесок. Окремо його запитали про перебування на квартирному обліку, де він значився з 2013 року. Кравчук відповів, що зараз на обліку не перебуває, бо знявся з нього за власним бажанням. Він визнав, що з 2020 року підстав для перебування там уже не було.
Питання виникли й до практичного завдання. У модельній справі апеляційний суд мав перевірити ухвалу про залишення позову без розгляду, а кандидат її скасував і закрив провадження. Член ВККС попросив пояснити, чи мав апеляційний суд такі повноваження і чи не вийшов за межі апеляційного перегляду. Після кількох уточнень Кравчук погодився, що в змодельованій ситуації закривати провадження не слід було. Він пояснив, що під час виконання завдання зосередився насамперед на тому, що оскаржуваний нормативний акт вже втратив чинність.
Василь Позняк: справи про нетверезе водіння, земельна ділянка і візи до Канади та Британії
Василь Позняк — суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. На конкурсі він претендує на посади судді СОАС та СААС.
Значну частину співбесіди присвятили рішенням Позняка у справах за ст. 130 КУпАП. Членкиня Експертної ради звернула увагу, що 8 таких справ він закрив через сплив строків притягнення до відповідальності. На прикладі однієї з них вона запитала, чи не свідчили повторні клопотання про відкладення про спробу затягнути розгляд. Позняк пояснив, що мав забезпечити особі право на захист і не міг розглядати справу, поки було клопотання про відкладення. Ще у 20 справах за цією статтею він звільнив осіб від відповідальності з передачею на поруки трудового колективу, зокрема тих, хто керував у стані алкогольного спʼяніння. Кандидат пояснив, що тодішня редакція КУпАП це дозволяла, а він враховував обставини правопорушення, репутацію та майновий стан особи.
В одній зі справ колишнього начальника МВС у Тернопільській області передали на поруки громадській організації. За словами Позняка, на той час ця особа вже була пенсіонером, а закон дозволяв і такий варіант.
Окремі питання стосувалися земельної ділянки, придбаної у 2023 році. У деклараціях Позняк зазначав себе її єдиним власником, хоча в Державному реєстрі речових прав ділянка зареєстрована як спільна власність його та дружини. У розділі про нерухомість він вказав вартість 151 620 грн, у видатках 350 тис. грн, тоді як оціночна вартість у договорі становила 634 164 грн. Кандидат пояснив, що щодо власника орієнтувався на договір, а щодо вартості — на розʼяснення НАЗК про нормативну грошову оцінку. Згодом він припустив, що це розʼяснення могло не стосуватися договорів купівлі-продажу.
Експертна рада також запитувала про поїздки кандидата до Великої Британії протягом 2022-2023 років за програмою воззʼєднання родин і про робочі візи до Канади, які він і дружина отримали у 2023 році. Позняк пояснив, що до Британії їздив у відпустках до сестри, яка там живе. Канадську візу він назвав «запасним варіантом» на випадок погіршення безпекової ситуації, насамперед для родини, і наголосив, що виїжджати з України не планує. Член ВККС зауважив, що в листах Експертній раді кандидат писав саме про можливість тимчасового виїзду, і запитав, навіщо така віза особисто йому як чинному судді. Нині дружина та троє дітей Позняка живуть у Великій Британії.
Андрій Рищенко: пансіонат у Криму, обмеження мирного зібрання і рішення в дні відпусток
Андрій Рищенко — суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду. На конкурсі він претендує на посади судді СОАС та СААС.
Значну частину співбесіди присвятили майну батьків Рищенка в окупованому Криму. Його матері належить земельна ділянка з триповерховим будинком, який кандидат у письмових поясненнях називав недобудованим і не введеним в експлуатацію. Батьки їздили до Криму протягом 2018-2021 років і іноді залишалися там по кілька місяців. Водночас Експертна рада знайшла у відкритих джерелах інформацію про пансіонат за цією адресою. Один із контактних номерів збігався з номером матері кандидата, а у відгуку 2020 року згадувалися імена, що збігаються з іменами його батьків. Рищенко пояснив, що знав про здавання частини приміщень до 2013 року, а про можливу подальшу діяльність не знав. Свої попередні відповіді він давав зі слів батьків, які на його запитання відповіли: «Це твій конкурс, а не наш». Відгуки про пансіонат, за його словами, він сам знайшов в інтернеті лише після ознайомлення з попереднім висновком Ради.
Окремо повернулися до рішення Рищенка від 26 листопада 2013 року, яким він обмежив проведення мирного зібрання в Дніпрі (тоді Дніпропетровську). Апеляційний суд скасував це рішення і застосував вужчі обмеження. Вища рада правосуддя у 2017 році констатувала, що висновки судді про реальну небезпеку ґрунтувалися на припущеннях, не підтверджувалися конкретними доказами, а обставини справи були досліджені не повністю. На співбесіді Рищенко погодився з цими висновками і назвав справу «уроком на все життя». Він визнав, що обмежений строк розгляду не може виправдовувати недостатнє дослідження обставин при обмеженні конституційного права.
Ще один блок стосувався судових рішень, датованих днями відпусток кандидата. За підрахунком самого Рищенка, серед наданих Експертною радою матеріалів таких справ було 34 у 2014 році, 1 у 2020-му, 6 у 2021-му та 1 у 2025-му. Він пояснив, що справи розглядалися в письмовому провадженні, проєкти могли готуватися заздалегідь із запланованою датою, а під час підписання дату не виправляли. Правильними датами ухвалення кандидат назвав дати направлення рішень до Реєстру і визнав невідповідності описками. Старі рішення він виправляти не став, бо вони давно набрали законної сили, а помилки не вплинули на строки оскарження.
24 вересня 2026 року:
Олена Царікова: сотні рішень із запізненням, текстові збіги в дисертації та пошуки в Реєстрі
Олена Царікова — суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду. На конкурсі вона претендує на посади судді СОАС та СААС.
Однією з центральних тем стали порушення строків внесення судових рішень до Єдиного державного реєстру. Член ВККС нагадав, що саме це стало основною причиною, з якої у травні 2025 року в попередньому конкурсі Комісія визнала Царікову такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді. Тоді йшлося про критерій особистої та соціальної компетентності. За його словами, і після того рішення порушень було по 60-115 на місяць, тоді як в інших суддів того ж суду в ті самі місяці — від одного до кількох десятків. Різко їх кількість зменшилася лише в жовтні 2025 року, коли оголосили нинішній конкурс. Царікова заперечила, що змінила підхід через конкурс. Вона сказала, що постійно працює над дотриманням строків і усвідомлює ризики такої практики для роботи в СААС.
Експертна рада розпитувала й про заощадження. У 2018-2022 роках готівкові заощадження кандидатки в доларах зросли з 6,5 до 39 тис., крім того, вона накопичила 430 тис. грн готівкою. У той самий період вона подорожувала, зокрема до Танзанії, на Мальдіви, Кіпр і Сейшели, частину поїздок у групі друзів, до якої входив і її колишній чоловік. Царікова пояснила заощадження суддівською винагородою, надала розрахунки й частину підтвердних документів і наголосила, що живе сама і більшу частину доходу може відкладати. Окремо зʼясувалося, що у 2017-2025 роках вона винаймала квартиру приблизно за $200 на місяць без письмового договору. Кандидатка визнала, що це «не відповідає повністю правовій площині», але, за її словами, орендодавець інших умов не пропонував. Тепер вона орендує житло за договором.
Окремий блок стосувався академічної доброчесності. Експертна рада виявила текстові збіги між статтями Царікової та дисертацією її наукового керівника Владислава Теремецького, а також між її дисертацією і випускною роботою іншої авторки. Збіги з працею наукового керівника кандидатка пояснила спільною термінологією, суміжністю тем і його допомогою під час підготовки дослідження. Щодо іншого фрагмента вона зазначила, що користувалася статтею Бородюка і належно на неї послалася, а за джерела, які використав автор статті, відповідати не повинна.
Запитували Царікову і про використання повного доступу до Реєстру. Йшлося про 109 пошуків за прізвищем її батька та інших знайомих їй осіб. Кандидатка припустила, що частина пошуків могла відбуватися через автоматичне підтягування пароля повного доступу на робочому компʼютері. Втім вона підтвердила, що свідомо шукала рішення щодо батька, бо бере участь у конкурсних процедурах. Також вона переглядала рішення у пенсійній справі знайомої, яка не вміє користуватися компʼютером. Ще один пошук вона повʼязала з розглядом власної податкової справи.
Член ВККС також звернув увагу на подяку ректора Національної школи суддів, яку Царікова отримала у вересні 2023 року. Тоді закон забороняв суддям отримувати будь-які відзнаки, крім державних нагород за особисту мужність. Кандидатка відповіла, що подяку їй лише передали через відділ кадрів, і визнала, що не вживала заходів, щоб від неї відмовитися.
25 вересня 2026 року:
Андрій Кириленко: 4 роки без податкового обліку, авто за 5 тисяч і незнайомий Маршалл Салінс
Андрій Кириленко — адвокат. На конкурсі він претендує на посаду судді СОАС.
Головною темою співбесіди стала адвокатська діяльність Кириленка протягом 2018-2021 років. Кандидат підтвердив, що вже тоді представляв клієнтів і отримав орієнтовно 440 тис. грн доходу. Однак він не став на облік як платник податків, не подавав звітність і не сплачував ні податок, ні ЄСВ. Кириленко визнав, що знав про ці обовʼязки, і назвав свої дії «помилкою в найширшому сенсі». Пояснив це невеликим і нестабільним доходом на початку карʼєри. Член ВККС нагадав, що до адвокатури кандидат працював у податковій, тож повірити в помилку, яка повторювалася впродовж чотирьох років, складно.
Сплатити податки за той період Кириленко так і не спробував: бухгалтерка, за його словами, сказала, що через давність це вже неможливо. Ще один член Комісії запитав, чи можна взагалі зарахувати ці роки до стажу адвокатської діяльності, з яким кандидат подався на конкурс. Кириленко відповів, що фактично представляв клієнтів, а рішення залишив на розсуд Комісії.
Окремо питали про два автомобілі, Ford Focus і Volkswagen Passat, які дружина кандидата набула у 2024 році. У деклараціях Кириленко вказав їхню вартість як невідому. Згодом зʼясувалося, що в договорах купівлі-продажу зазначено 5 тис. і 49 тис. грн. Кандидат пояснив, що авто переоформили від батька дружини і гроші за них не сплачувалися, а договір купівлі-продажу був стандартним шаблоном сервісного центру. Член ВККС зауважив, що в такому разі логічніше було укласти договір дарування.
З 2024 року Кириленко навчається на денній формі в аспірантурі ОНУ імені Мечникова за спеціальністю «філософія», що дає йому право на відстрочку від мобілізації. Тема його дисертації — теорії походження держави. Втім, назвати представників неоеволюціонізму кандидат не зміг. Не знав він і того, що до засновників цієї течії належить Маршалл Салінс, якому присвячена його власна стаття. Питання виникли й до рішення ВЛК, яке у 2024 році вилучили в кандидата на блокпосту в межах кримінального провадження, а згодом повернули. Проходження ВЛК Кириленко датував 2023 роком, однак у його військовому квитку немає жодної відмітки після 2013 року. Пояснити це кандидат не зміг.
Ірина Кепич: питання до ціни квартири, 30 млн доходу чоловіка і податковий спір на 7 млн
Ірина Кепич — адвокатка. На конкурсі вона претендує на посаду судді СОАС.
Експертна рада розпитувала Кепич про квартиру площею 48,6 кв.м у Києві, придбану у 2015 році. За 25 днів до цього кандидатка продала квартиру у Стрию. За озвученими на співбесіді даними, квадратний метр київського житла коштував навіть дешевше: близько 10 тис. грн проти 11 тис. грн у Стрию. Кепич пояснила це тим, що стрийська квартира була з ремонтом, а київська потребувала капітальних вкладень і розташована в спальному районі, далеко від центру й метро. Членкиня Експертної ради звернула увагу, що за 2013-2016 роки кандидатка задекларувала лише близько 140 тис. грн доходу. Попри це вона переїхала до Києва, зробила ремонт, а згодом їздила до Єгипту, Венеції та Стокгольма. Кепич відповіла, що на початку їй допомагали батьки, зокрема батько, який десять років працював у Португалії. Документів про ремонтні витрати в неї не збереглося, бо роботи оплачували готівкою.
Окремий блок стосувався підприємницької діяльності чоловіка кандидатки. Він зареєструвався як ФОП у травні 2023 року, а закрив ФОП у квітні 2026-го, коли конкурс вже тривав. За цей час чоловік отримав близько 30 млн грн доходу, хоча роком раніше його єдиним доходом були приблизно 50 тис. грн від центру зайнятості. Кепич пояснила це ремонтом автомобілів для військових і сформованою клієнтською базою. Вже через два тижні після реєстрації чоловік отримав замовлення на ремонт 16 автомобілів на суму понад 1 млн грн. За словами кандидатки, ремонти оплачував фонд Сергія Притули, з яким чоловік знайомий особисто. При цьому найманих працівників він не мав. Кепич стверджувала, що ремонти виконував самостійно, а податкова перевірка не встановила порушень у частині трудових відносин. Та сама перевірка стала підставою для податкового спору: на співбесіді йшлося про донарахування приблизно 7 млн грн. Кепич зазначила, що адміністративну скаргу її чоловіка податкова не задовольнила, однак він готується оскаржувати податкові повідомлення–рішення в суді. Сама кандидатка представляти його не планує та наголосила, що на момент співбесіди ці суми оскаржуються.
Михайло Гончаров: 80 робочих годин на тиждень, ордер на самого себе і довірена особа майбутнього депутата від блоку Сальдо
Михайло Гончаров — адвокат, який також працює у двох селищних радах Херсонської області. На конкурсі він претендує на посаду судді СОАС.
Експертна рада звернула увагу, що у 2025 році Гончаров працював одночасно в Чаплинській та Іванівській селищних радах і паралельно мав приватну правничу практику. За табелями кожна з посад передбачала 40-годинний робочий тиждень, тобто лише робота в радах формально займала до 80 годин на тиждень. Гончаров пояснив, що працював дистанційно і не був привʼязаний до фіксованих годин. За його словами, обсяг завдань дозволяв поєднувати обидві роботи з адвокатською практикою: він готував відповіді на звернення, проєкти розпоряджень і відзиви у типових судових справах. У засіданнях у справах рад він не був присутній, бо, за його словами, їх розглядали без участі сторін.
Член ВККС запитав про два адвокатські запити, які Гончаров надіслав Комісії у березні та квітні 2024 року після того, як не подолав практичне завдання в конкурсі до апеляційних судів. Для цих запитів він як адвокат виписав ордер на самого себе як фізичну особу. Член Комісії навів дисциплінарну практику адвокатури: використання адвокатського запиту для власних приватних потреб вважається зловживанням адвокатськими правами. Гончаров погодився, що такі запити не відповідали своїй меті. Він пояснив їх емоціями після результатів конкурсу і заявив, що готовий нести відповідальність. Втім, другий аналогічний запит він надіслав приблизно через півтора місяця після першого.
Експертна рада також зазначила, що Гончаров неодноразово виправляв свої декларації. У первинній декларації за 2022 рік не було окремих доходів і банківських рахунків, а в декларації за 2023 рік — 200 тис. грн готівки дружини. Кандидат визнав, що неточності були суттєвими, але заперечив намір щось приховати.
Окремо його розпитували про політичні звʼязки. Гончаров двічі був довіреною особою кандидатів у народні депутати: у 2014 році Ігоря Семенчева, у 2019-му Миколи Райтаровського. Семенчев у 2020 році став депутатом від блоку Володимира Сальдо. Гончаров наполягав, що лише юридично супроводжував кампанії, робив це безоплатно і поглядів кандидатів не поділяв. За його словами, із Семенчевим він востаннє спілкувався наприкінці 2014 року, а із Сальдо знайомий не був.
Юлія Мхитарян: «ти поки не суддя», 1 млн грн і €50 тисяч поза декларацією та фінансова подушка на 24 тисячі
Юлія Мхитарян — адвокатка та керуюча партнерка адвокатського об’єднання «Протест». На конкурсі вона претендує на посаду судді СОАС.
Найбільше запитань стосувалося готівкових заощаджень родини: 1 млн грн і 50 тис. євро, яких не було в її первинних деклараціях. Мхитарян пояснила, що більша частина цих коштів належить чоловікові. Коли вона запитувала його про готівку для декларації, він відповідав, що її немає. А якщо й є, розкривати це він не вважав за потрібне, бо дружина «поки не суддя». Інформацію чоловік надав лише після того, як вона склала кваліфікаційний іспит. Член ВККС звернув увагу, що в повідомленнях до НАЗК у липні 2026 року кандидатка називала іншу причину: технічний збій системи та неуважність. Мхитарян наполягала, що й ці пояснення були правдивими. Ще одну розбіжність вона назвала технічною. У письмових поясненнях походження готівки в декларації за 2024 рік кандидатка повʼязала з продажем Audi Q5, хоча авто продали лише у 2025-му. За її словами, цей абзац просто «задублювався».
Окремо члени ВККС та Експертної ради зʼясовували, на що живе кандидатка. Особистих доходів від адвокатської діяльності в її деклараціях за 2022, 2024 і 2025 роки немає. Мхитарян пояснила, що з 2020 року перебуває у двох декретних відпустках, а витрати покриває пенсією у звʼязку з втратою годувальника, яка зараз становить близько 30 тис. грн. Зароблені нею кошти, за її словами, залишаються на рахунках адвокатського обʼєднання і становлять її «фінансову подушку». Проте за звітністю обʼєднання його власний капітал на кінець 2022 року становив 2 тис. грн, а у 2024 році — 24 тис. грн. Назвати розмір своєї подушки бодай приблизно кандидатка не змогла. Звітність за 2023 і 2024 роки вона визнала некоректною і пояснила це тим, що подавала її бухгалтерка, яка зараз у Польщі. Членкиня Експертної ради зіставила це з мотиваційним листом, де Мхитарян описує себе як адвокатку, що «розплутує надскладні справи» на найвищому рівні.
Питання виникли й до автомобілів родини. На купівлю Audi Q5 мати кандидатки дала 650 тис. грн, а батько чоловіка — близько 1 млн грн. Договорів дарування при цьому не укладали. Голова Експертної ради нагадав, що без нотаріальної форми такий договір нікчемний. Мхитарян визнала, що форми не дотримали. Згодом Audi продали теж без договору: автомобіль досі зареєстрований на кандидатку, а покупцеві вона видала довіреність. «Мені ж треба було продати, а людина хотіла купити. В Україні це не заборонено», — пояснила Мхитарян. Вартість Opel Vivaro у декларації за 2024 рік вона спершу вказала в 10 тис. грн, а у 2026 році виправила на 312 тис. грн. За словами кандидатки, чоловік розрахувався з продавцем готівкою, а в договорі записали суму, потрібну продавцю.
Другий тиждень співбесід завершив цей етап конкурсу до СААС. З 21 кандидата, які взяли участь у спеціальних спільних засіданнях, ВККС та Експертна рада визнали такими, що відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності, лише шістьох: Юрія Гломба, Аліну Діску, Тетяну Кравченко, Валерія Кравчука, Олександра Майстренка та Олену Царікову. Конкурс оголошували на 10 посад, тож щонайменше чотири з них поки залишаться вакантними.
Проходження цього етапу ще не означає призначення. Далі ВККС має визначити переможців конкурсу та внести щодо них рекомендації до Вищої ради правосуддя, яка вирішуватиме питання про подання Президентові. Співбесіди з кандидатами до СОАС тим часом тривають.
Фото: Вища кваліфікаційна комісія суддів України