25 вересня завершився другий тиждень спеціальних спільних співбесід із кандидатами до нових спеціалізованих адміністративних судів, і запитань до претендентів було не менше, ніж на старті конкурсу.
Члени ВККС та Експертної ради з’ясовували, звідки взялися 1 млн грн і 50 тис. євро, яких не було в деклараціях, як можна поєднувати дві роботи по 40 годин на тиждень з приватною практикою, чому на виготовлення судового рішення пішло понад дев’ять місяців, а автомобіль із фактичною вартістю у сотні тисяч гривень спочатку задекларували за 10 тисяч.
Розповідаємо про найцікавіше зі співбесід другого тижня.

З перекладами, за її словами, допомагали донька, перекладачі та наукова керівниця. Назвати бодай одного німецькомовного автора з памʼяті кандидатка не змогла. У метаданих файлу дисертації автором зазначено «Сергій». Капинос пояснила це тим, що працювала на старому компʼютері, який доньці віддав дідусь, і налаштувань ніхто не змінював.
Окремо запитували про квартиру в Житомирі, яка належить батькам кандидатки і в якій вона живе з 2011 року. Член Експертної ради послався на дані громадських організацій: квартиру придбали приблизно за 5 тис. доларів, що в 11-14 разів дешевше за тодішню середню вартість житла в місті. Капинос пояснила низьку ціну тим, що квартира потребувала капітального ремонту, і наполягала, що це житло батьків. Члени ВККС також звернули увагу, що кандидатка майже 20 років зареєстрована в гуртожитку, де не проживає.

Запитували і про практику самовідводів. В одній зі справ Капинос відмовила у відводі, інший суддя теж не побачив для нього підстав, однак наступного дня вона сама відвела себе через недовіру сторони до суду. Член ВККС навів ще один подібний випадок. Капинос заперечила, що таким чином уникала розгляду справ, а щодо майбутньої роботи в СААС зазначила, що необґрунтовані відводи відхилятиме.

Члени ВККС звернули увагу, що в попередні роки доходи самого Майстренка були невисокими: близько 30 тис. грн у 2010 році і до 15 тис. грн на рік у 2011-2013 роках. Кандидат пояснив, що йшлося про спільні заощадження подружжя. За його розрахунком, протягом 2005-2015 років сукупні доходи родини після оподаткування становили близько $165 тис. Низькі доходи він повʼязав з роботою помічником адвоката перед початком власної практики. Член Експертної ради також запитав, чому у 2014 році задекларований дохід від адвокатської діяльності зріс майже в 30 разів, до 318 тис. грн. Майстренко пояснив, що кошти за договорами міг оподаткувати лише після підписання актів виконаних робіт. На уточнювальне запитання члена ВККС, коли за податковим законодавством виникає оподатковуваний дохід у самозайнятої особи, кандидат спершу відповів, що не може згадати.

Окремо Експертна рада розпитувала про кошти, які у 2022-2025 роках отримував пасинок кандидата від родичів, що перебувають на тимчасово окупованій території. За словами Ходька, щонайменше близько 365 тис. грн надійшли від тещі, зокрема через третіх осіб. Теща передавала знайомому готівку, частково в російських рублях, а той зі свого українського рахунку переказував пасинку гривні. У деклараціях дарувальниками Ходько зазначав саме тих, з чиїх рахунків надходили кошти, пояснивши це розʼясненнями НАЗК. Сам він цього знайомого, за його словами, особисто не знав. Документально, за його словами, можна підтвердити самі перекази пасинку, але не передачу готівки від тещі чи тестя третій особі.

Питання виникли й щодо Volkswagen Golf 2001 року, який пасинок Ходька придбав у 2025 році. У декларації його вартість на дату набуття становила 28 626 грн, тоді як кандидат підтвердив, що фактично за автомобіль заплатили близько $3,5 тис. готівкою. Ходько пояснив, що вказав суму з офіційних документів, керуючись розʼясненнями НАЗК, а оформленням автомобіля займався сам пасинок.

Повернулися й до рішення Холода від серпня 2013 року про заборону мирного зібрання в Черкасах. Кандидат пояснював його обовʼязком держави забезпечити громадський порядок і посилався на практику ЄСПЛ, зокрема справу «Кудрявічюс та інші проти Литви». Член ВККС звернув увагу, що ця справа стосувалася не заборони зібрання, а відповідальності за блокування доріг під час нього. Холод визнав, що ситуації різні, але вважає, що вони «перекликаються». Інший член ВККС нагадав, що під час попереднього кваліфікаційного оцінювання Комісія вже констатувала відсутність мотивів обмеження зібрання у цьому рішенні.
Питання виникли й до практичного завдання. У модельному рішенні Холод написав про «застосування строків позовної давності» під час оскарження нормативно-правового акта. На запитання члена ВККС, чи все гаразд у цьому формулюванні, кандидат відповів: «Ну, начебто, так». Пояснити різницю між позовною давністю та строком звернення до адміністративного суду він, за оцінкою члена ВККС, не зміг. Холод заперечив, що не розуміє цих понять. Він визнав, що міг помилитися в термінах, і нагадав, що свою кваліфікацію підтвердив результатами конкурсних іспитів.
Окремо запитували про користування повним доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень. Суддівський обліковий запис Холода не деактивували після його звільнення у 2017 році. За словами кандидата, він дізнався про це значно пізніше і після звільнення цим записом не користувався. Питання викликали й перегляди, які він здійснював вже як помічник судді Верховного Суду, зокрема чинної на той момент ухвали 2023 року про дозвіл на обшук. Холод пояснив їх аналітичною роботою за дорученням судді. Член ВККС зауважив, що у Верховному Суді не знайшов справ, повʼязаних із цими кримінальними провадженнями.

Йшлося не лише про одне рішення. Член ВККС повідомив, що під час вибіркової перевірки Реєстру виявив 30 рішень, внесених із порушенням строків у 2022 році, 27 у 2023-му та 21 у 2024-му. Кількість порівняно невелика, але переважно це рішення по суті, а окремі затримки, за його словами, сягали близько двох місяців. Кравченко погодилася, що такий підхід до організації роботи неприйнятний. Вона сказала, що вже його переглянула і планує більше технічної роботи делегувати помічнику.

Окремо Експертна рада розпитувала про декларування житла. З 2022 року Кравченко проживає разом із батьками, сестрою та племінницею: спершу в Дніпрі, а з 2025 року в Ірпені, у квартирі, що належить сестрі та племінниці. Членами сімʼї у деклараціях кандидатка їх не зазначала. Вона пояснила, що попри спільне проживання вони мають окремі бюджети, не повʼязані спільним побутом та взаємними правами й обовʼязками. Водночас Кравченко повідомила, що не платить за проживання, але повністю покриває комунальні послуги.

У 2015-2017 роках кандидатка не декларувала право користування квартирою у Словʼянську, куди переїхав її суд. За її словами, житло вона винаймала через рієлтора в батька власниці приблизно за 2300 грн на місяць, без письмового договору та платіжних документів. Саме через відсутність документального підтвердження вона не вказувала це житло в деклараціях, а з 2018 року почала його декларувати, орієнтуючись на практику та розʼяснення НАЗК.

Члени Експертної ради також розпитували про квартиру площею 63 кв.м у Києві, в якій кандидат живе з родиною з 2020 року. Квартира оформлена на його матір, хоча, за словами Кравчука, її придбали саме для його сімʼї. Сам кандидат вклав у придбання близько 590 тис. грн, його батьки ще приблизно 350 тис. грн. Походження цих коштів він пояснив власними заощадженнями та доходами батьків і послався на надані підтвердні документи. Надалі він планує оформити квартиру на себе, коли поверне батькам їхній внесок. Окремо його запитали про перебування на квартирному обліку, де він значився з 2013 року. Кравчук відповів, що зараз на обліку не перебуває, бо знявся з нього за власним бажанням. Він визнав, що з 2020 року підстав для перебування там уже не було.
Питання виникли й до практичного завдання. У модельній справі апеляційний суд мав перевірити ухвалу про залишення позову без розгляду, а кандидат її скасував і закрив провадження. Член ВККС попросив пояснити, чи мав апеляційний суд такі повноваження і чи не вийшов за межі апеляційного перегляду. Після кількох уточнень Кравчук погодився, що в змодельованій ситуації закривати провадження не слід було. Він пояснив, що під час виконання завдання зосередився насамперед на тому, що оскаржуваний нормативний акт вже втратив чинність.

В одній зі справ колишнього начальника МВС у Тернопільській області передали на поруки громадській організації. За словами Позняка, на той час ця особа вже була пенсіонером, а закон дозволяв і такий варіант.
Окремі питання стосувалися земельної ділянки, придбаної у 2023 році. У деклараціях Позняк зазначав себе її єдиним власником, хоча в Державному реєстрі речових прав ділянка зареєстрована як спільна власність його та дружини. У розділі про нерухомість він вказав вартість 151 620 грн, у видатках 350 тис. грн, тоді як оціночна вартість у договорі становила 634 164 грн. Кандидат пояснив, що щодо власника орієнтувався на договір, а щодо вартості — на розʼяснення НАЗК про нормативну грошову оцінку. Згодом він припустив, що це розʼяснення могло не стосуватися договорів купівлі-продажу.
Експертна рада також запитувала про поїздки кандидата до Великої Британії протягом 2022-2023 років за програмою воззʼєднання родин і про робочі візи до Канади, які він і дружина отримали у 2023 році. Позняк пояснив, що до Британії їздив у відпустках до сестри, яка там живе. Канадську візу він назвав «запасним варіантом» на випадок погіршення безпекової ситуації, насамперед для родини, і наголосив, що виїжджати з України не планує. Член ВККС зауважив, що в листах Експертній раді кандидат писав саме про можливість тимчасового виїзду, і запитав, навіщо така віза особисто йому як чинному судді. Нині дружина та троє дітей Позняка живуть у Великій Британії.

Окремо повернулися до рішення Рищенка від 26 листопада 2013 року, яким він обмежив проведення мирного зібрання в Дніпрі (тоді Дніпропетровську). Апеляційний суд скасував це рішення і застосував вужчі обмеження. Вища рада правосуддя у 2017 році констатувала, що висновки судді про реальну небезпеку ґрунтувалися на припущеннях, не підтверджувалися конкретними доказами, а обставини справи були досліджені не повністю. На співбесіді Рищенко погодився з цими висновками і назвав справу «уроком на все життя». Він визнав, що обмежений строк розгляду не може виправдовувати недостатнє дослідження обставин при обмеженні конституційного права.
Ще один блок стосувався судових рішень, датованих днями відпусток кандидата. За підрахунком самого Рищенка, серед наданих Експертною радою матеріалів таких справ було 34 у 2014 році, 1 у 2020-му, 6 у 2021-му та 1 у 2025-му. Він пояснив, що справи розглядалися в письмовому провадженні, проєкти могли готуватися заздалегідь із запланованою датою, а під час підписання дату не виправляли. Правильними датами ухвалення кандидат назвав дати направлення рішень до Реєстру і визнав невідповідності описками. Старі рішення він виправляти не став, бо вони давно набрали законної сили, а помилки не вплинули на строки оскарження.

Експертна рада розпитувала й про заощадження. У 2018-2022 роках готівкові заощадження кандидатки в доларах зросли з 6,5 до 39 тис., крім того, вона накопичила 430 тис. грн готівкою. У той самий період вона подорожувала, зокрема до Танзанії, на Мальдіви, Кіпр і Сейшели, частину поїздок у групі друзів, до якої входив і її колишній чоловік. Царікова пояснила заощадження суддівською винагородою, надала розрахунки й частину підтвердних документів і наголосила, що живе сама і більшу частину доходу може відкладати. Окремо зʼясувалося, що у 2017-2025 роках вона винаймала квартиру приблизно за $200 на місяць без письмового договору. Кандидатка визнала, що це «не відповідає повністю правовій площині», але, за її словами, орендодавець інших умов не пропонував. Тепер вона орендує житло за договором.
Окремий блок стосувався академічної доброчесності. Експертна рада виявила текстові збіги між статтями Царікової та дисертацією її наукового керівника Владислава Теремецького, а також між її дисертацією і випускною роботою іншої авторки. Збіги з працею наукового керівника кандидатка пояснила спільною термінологією, суміжністю тем і його допомогою під час підготовки дослідження. Щодо іншого фрагмента вона зазначила, що користувалася статтею Бородюка і належно на неї послалася, а за джерела, які використав автор статті, відповідати не повинна.
Запитували Царікову і про використання повного доступу до Реєстру. Йшлося про 109 пошуків за прізвищем її батька та інших знайомих їй осіб. Кандидатка припустила, що частина пошуків могла відбуватися через автоматичне підтягування пароля повного доступу на робочому компʼютері. Втім вона підтвердила, що свідомо шукала рішення щодо батька, бо бере участь у конкурсних процедурах. Також вона переглядала рішення у пенсійній справі знайомої, яка не вміє користуватися компʼютером. Ще один пошук вона повʼязала з розглядом власної податкової справи.
Член ВККС також звернув увагу на подяку ректора Національної школи суддів, яку Царікова отримала у вересні 2023 року. Тоді закон забороняв суддям отримувати будь-які відзнаки, крім державних нагород за особисту мужність. Кандидатка відповіла, що подяку їй лише передали через відділ кадрів, і визнала, що не вживала заходів, щоб від неї відмовитися.

Сплатити податки за той період Кириленко так і не спробував: бухгалтерка, за його словами, сказала, що через давність це вже неможливо. Ще один член Комісії запитав, чи можна взагалі зарахувати ці роки до стажу адвокатської діяльності, з яким кандидат подався на конкурс. Кириленко відповів, що фактично представляв клієнтів, а рішення залишив на розсуд Комісії.

Окремо питали про два автомобілі, Ford Focus і Volkswagen Passat, які дружина кандидата набула у 2024 році. У деклараціях Кириленко вказав їхню вартість як невідому. Згодом зʼясувалося, що в договорах купівлі-продажу зазначено 5 тис. і 49 тис. грн. Кандидат пояснив, що авто переоформили від батька дружини і гроші за них не сплачувалися, а договір купівлі-продажу був стандартним шаблоном сервісного центру. Член ВККС зауважив, що в такому разі логічніше було укласти договір дарування.

З 2024 року Кириленко навчається на денній формі в аспірантурі ОНУ імені Мечникова за спеціальністю «філософія», що дає йому право на відстрочку від мобілізації. Тема його дисертації — теорії походження держави. Втім, назвати представників неоеволюціонізму кандидат не зміг. Не знав він і того, що до засновників цієї течії належить Маршалл Салінс, якому присвячена його власна стаття. Питання виникли й до рішення ВЛК, яке у 2024 році вилучили в кандидата на блокпосту в межах кримінального провадження, а згодом повернули. Проходження ВЛК Кириленко датував 2023 роком, однак у його військовому квитку немає жодної відмітки після 2013 року. Пояснити це кандидат не зміг.

Окремий блок стосувався підприємницької діяльності чоловіка кандидатки. Він зареєструвався як ФОП у травні 2023 року, а закрив ФОП у квітні 2026-го, коли конкурс вже тривав. За цей час чоловік отримав близько 30 млн грн доходу, хоча роком раніше його єдиним доходом були приблизно 50 тис. грн від центру зайнятості. Кепич пояснила це ремонтом автомобілів для військових і сформованою клієнтською базою. Вже через два тижні після реєстрації чоловік отримав замовлення на ремонт 16 автомобілів на суму понад 1 млн грн. За словами кандидатки, ремонти оплачував фонд Сергія Притули, з яким чоловік знайомий особисто. При цьому найманих працівників він не мав. Кепич стверджувала, що ремонти виконував самостійно, а податкова перевірка не встановила порушень у частині трудових відносин. Та сама перевірка стала підставою для податкового спору: на співбесіді йшлося про донарахування приблизно 7 млн грн. Кепич зазначила, що адміністративну скаргу її чоловіка податкова не задовольнила, однак він готується оскаржувати податкові повідомлення–рішення в суді. Сама кандидатка представляти його не планує та наголосила, що на момент співбесіди ці суми оскаржуються.

Член ВККС запитав про два адвокатські запити, які Гончаров надіслав Комісії у березні та квітні 2024 року після того, як не подолав практичне завдання в конкурсі до апеляційних судів. Для цих запитів він як адвокат виписав ордер на самого себе як фізичну особу. Член Комісії навів дисциплінарну практику адвокатури: використання адвокатського запиту для власних приватних потреб вважається зловживанням адвокатськими правами. Гончаров погодився, що такі запити не відповідали своїй меті. Він пояснив їх емоціями після результатів конкурсу і заявив, що готовий нести відповідальність. Втім, другий аналогічний запит він надіслав приблизно через півтора місяця після першого.

Експертна рада також зазначила, що Гончаров неодноразово виправляв свої декларації. У первинній декларації за 2022 рік не було окремих доходів і банківських рахунків, а в декларації за 2023 рік — 200 тис. грн готівки дружини. Кандидат визнав, що неточності були суттєвими, але заперечив намір щось приховати.

Окремо його розпитували про політичні звʼязки. Гончаров двічі був довіреною особою кандидатів у народні депутати: у 2014 році Ігоря Семенчева, у 2019-му Миколи Райтаровського. Семенчев у 2020 році став депутатом від блоку Володимира Сальдо. Гончаров наполягав, що лише юридично супроводжував кампанії, робив це безоплатно і поглядів кандидатів не поділяв. За його словами, із Семенчевим він востаннє спілкувався наприкінці 2014 року, а із Сальдо знайомий не був.

Окремо члени ВККС та Експертної ради зʼясовували, на що живе кандидатка. Особистих доходів від адвокатської діяльності в її деклараціях за 2022, 2024 і 2025 роки немає. Мхитарян пояснила, що з 2020 року перебуває у двох декретних відпустках, а витрати покриває пенсією у звʼязку з втратою годувальника, яка зараз становить близько 30 тис. грн. Зароблені нею кошти, за її словами, залишаються на рахунках адвокатського обʼєднання і становлять її «фінансову подушку». Проте за звітністю обʼєднання його власний капітал на кінець 2022 року становив 2 тис. грн, а у 2024 році — 24 тис. грн. Назвати розмір своєї подушки бодай приблизно кандидатка не змогла. Звітність за 2023 і 2024 роки вона визнала некоректною і пояснила це тим, що подавала її бухгалтерка, яка зараз у Польщі. Членкиня Експертної ради зіставила це з мотиваційним листом, де Мхитарян описує себе як адвокатку, що «розплутує надскладні справи» на найвищому рівні.

Питання виникли й до автомобілів родини. На купівлю Audi Q5 мати кандидатки дала 650 тис. грн, а батько чоловіка — близько 1 млн грн. Договорів дарування при цьому не укладали. Голова Експертної ради нагадав, що без нотаріальної форми такий договір нікчемний. Мхитарян визнала, що форми не дотримали. Згодом Audi продали теж без договору: автомобіль досі зареєстрований на кандидатку, а покупцеві вона видала довіреність. «Мені ж треба було продати, а людина хотіла купити. В Україні це не заборонено», — пояснила Мхитарян. Вартість Opel Vivaro у декларації за 2024 рік вона спершу вказала в 10 тис. грн, а у 2026 році виправила на 312 тис. грн. За словами кандидатки, чоловік розрахувався з продавцем готівкою, а в договорі записали суму, потрібну продавцю.

Фото: Вища кваліфікаційна комісія суддів України