9 жовтня завершився четвертий тиждень спеціальних спільних співбесід із кандидатами на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду.

Члени ВККС та Експертної ради зʼясовували, як BMW, куплений у батька за 50 тис. грн, через два роки продали за 800 тис., чому кандидат після початку російської агресії регулярно їздив до російських судів, як інший кандидат опинився на іспиті з аркушем із записами в кишені і навіщо адвокат позичив 5 млн грн у власного клієнта.

Розповідаємо про найцікавіше зі співбесід четвертого тижня.

Питання виникли й до квартири, яку Кіцула купила у 2024 році приблизно за 2 млн грн, витративши, за її словами, всі $56 тис. заощаджень із суддівської зарплати. Член ВККС Олексій Омелян звернув увагу, що квадратний метр обійшовся їй приблизно в $618, тоді як за оголошеннями ціни в тому районі починалися від $800. Кандидатка наполягала, що заплатила саме суму з договору. Про форму розрахунку вона спершу сказала, що платила готівкою, а потім уточнила, що внесла гроші в касу банку в приміщенні нотаріуса, звідки продавець їх одразу отримав. Окремо запитували про Toyota RAV4 за 546 тис. грн, яку у 2021 році купила мати кандидатки, приватна нотаріуска. Частину грошей мати, за словами Кіцули, позичила в знайомої, але суми позики кандидатка не знає. Сама вона автомобілем, за її словами, не керує, бо носить контактні лінзи і «не відчуває габаритів авто».

Найбільше питань до професійної компетентності викликало практичне завдання. Член ВККС Сергій Чумак звернув увагу, що на співбесіді кандидатка послідовно доводила: позов треба відхилити, бо права позивача не порушені. Проте в завданні вона його задовольнила. Кіцула пояснила, що спершу писала відмову, але в останні півгодини ухвалила «імпульсивне рішення», бо випустила з поля зору одну статтю закону. Чумак також зауважив, що на кожне питання вона посилається на практику Верховного Суду, і запитав, що вона робитиме, коли такої практики не буде: «У мене таке враження, що Ви не зможете рішення ухвалити». Члени Експертної ради запитували й про два речення в мотиваційному листі, схожі на інтервʼю іншої судді. Кіцула відповіла, що інтервʼю не знала, а такі тези вважає загальними.

Ще 5 вересня 2026 року, коли кандидатка відповідала на перші запитання Ради, позика залишалася неповерненою, хоча 1,4 млн грн з неї лежали в Кравченко готівкою. Повернула вона їх лише 20 вересня. Кравченко пояснила, що спершу далі шукала житло, а в грудні 2025 року отримала службову однокімнатну квартиру без ремонту й думала витратити частину грошей на її облаштування. Водночас вона визнала, що рішення про повернення повʼязане і з питаннями Експертної ради: не хотіла, щоб позика викликала «подвійне трактування». У службовій квартирі кандидатка наразі не живе через безпекову ситуацію, а винаймає інше житло. Член ВККС Олексій Омелян запитав, як суд виділив їй службову квартиру через півтора року після призначення і чи були інші в черзі, але відповісти на це Кравченко не змогла.

Сумніви викликала й мотивація кандидатки. Суддею вона стала у травні 2024 року, а вже наступного року подавалася на посаду члена ВККС. Член Експертної ради Роберт Брукхейзен запитав, чи справді вона хоче бути суддею, а не обійняти керівну посаду. Кравченко пояснила, що хотіла «спробувати себе» і що це був «цікавий досвід». Член ВККС Сергій Чумак поцікавився її роботою національною експерткою з реформи прокуратури, хоча в прокуратурі вона ніколи не працювала. Серед результатів кандидатка назвала стратегію протидії катуванню, а також реформу громадських приймалень, зокрема ремонт, дизайн та електронну чергу.

Окремо членкиня Експертної ради Валерія Чорна звернула увагу на неодноразові пошуки кандидатки з повним доступом до Реєстру за запитом про стягнення невиплаченої суддівської винагороди. Кравченко визнала, що це не повʼязано з її службовою діяльністю, хоча в анкеті, як і інші кандидати, зазначала, що користується Реєстром лише для роботи.

Ще одна історія стосувалася складу площею 442 кв.м, який у 2020 році Майстренку подарувало ТОВ «Камʼянський млин». Кандидат пояснив, що склад роками ні за ким не був зареєстрований через помилку реєстратора, а він допоміг оформити на нього право власності і як винагороду отримав його в дар. На уточнення голови Експертної ради Євгена Синельникова, чи був це своєрідний гонорар, Майстренко спершу погодився, а потім назвав це «нагородою, як заробітна плата». Член ВККС Руслан Сидорович звернув увагу, що доходу від подарунка немає ні в податковій звітності, ні серед сплачених податків, а на підставі яких документів реєстрували право власності, кандидат пригадати не зміг. У 2024 році склад він продав.

Окремо обговорювали адвокатську практику. Близько 95 однотипних справ Майстренко вів від імені орендодавців «Ниви» проти попереднього орендаря, який із ними не розрахувався. Клієнти, за його словами, звернулися до нього, бо знали його з роботи в «Ниві», а гонорар він отримував не від них, а у вигляді судових витрат, стягнутих з відповідача, приблизно по 5 тис. грн за справу. Ще близько 30 справ кандидат, за його словами, вів безоплатно, а люди натомість віддавали свої паї в оренду «Ниві». Головуюча Галина Шевчук запитала, чи не вводив він клієнтів в оману, називаючи таку допомогу безоплатною. Член ВККС також звернув увагу, що адвокатом Майстренко став лише у 2021 році, тож на момент подання заяви мав чотири роки адвокатського стажу замість семи, яких вимагає закон. Решту кандидат рахує як роботу юристом, але, як наголосив член Комісії, закон такий стаж не враховує.

Питання виникли й до заощаджень. Наприкінці 2025 року Майстренко задекларував 1,4 млн грн і $32 тис. готівкою та ще близько 400 тис. грн і $12 тис. на рахунках, тобто практично весь свій чистий дохід за десять років. Кандидат пояснив це тим, що живе з батьками в районному центрі, не має житла чи авто і за весь цей час лише раз відпочивав в Україні.

Дядько кандидата – суддя у відставці, який працював у Конституційному Суді, коли туди прийшов Запорожець. Член ВККС Руслан Сидорович запитав, чому кандидат не зазначив його в декларації родинних зв'язків. Запорожець пояснив, що, на його розуміння, йдеться лише про чинних суддів, хоча Сидорович нагадав, що статус судді у відставці юридично тотожний. Інший член Комісії звернув увагу, що останнє призначення в Секретаріаті кандидат отримав у вересні 2019 року, незадовго до звільнення дядька. Запорожець заперечив, що дядько допомагав йому з працевлаштуванням.

Питання виникли й до заощаджень. За підрахунком членкині Експертної ради Сігіти Руденайте, у 2018 році кандидат відклав більше, ніж у нього лишалося після податків і витрат. Різницю Запорожець пояснив приблизно 40 тис. грн від родичів: за його словами, це були окремі подарунки від різних людей, і жоден не перевищував порогу декларування. Член ВККС Руслан Мельник наголосив, що «звичайна родинна допомога», як її назвав кандидат, і є подарунком у розумінні антикорупційного закону. Наприкінці співбесіди Руденайте повідомила, що перевірила законодавство і, на її думку, ці кошти все ж треба було задекларувати. Окремо Мельник запитав про роялті від Вищої школи адвокатури за відеокурс про прийнятність конституційних скарг. Кандидат пояснив, що це творча діяльність, яка є винятком із заборони на інші доходи.

Чорна також запитала про скаргу, в якій йшлося про повернення понад 200 конституційних скарг із формальних підстав. Загалом КСУ повертає понад половину скарг. Запорожець пояснив, що попередня перевірка дає заявникам змогу усунути недоліки, і значна частина з них звертається повторно. Саме цей досвід він назвав релевантним для роботи в адміністративному суді. Сидорович, вислухавши пояснення про спільну мету захисту прав, зауважив, що так і не зрозумів, як перевірка конституційності законів повʼязана з адміністративною юрисдикцією. Крім того, у 2022-2025 роках кандидата 12 разів штрафували за порушення ПДР, хоча в анкеті він зазначив девʼять. Більшість штрафів, за його словами, стосувалися паркування біля Конституційного Суду.

Членкиня Експертної ради Олена Ганечко детально розпитувала про справу, в якій Макарик підписав із клієнткою акт про надання послуг на 5 тис. грн і сам подав до суду заяву про стягнення цієї суми з відповідача. Кандидат пояснив, що гонорар мав виплачуватися лише зі стягнутих коштів, які він збирався віддати на благодійність, але згодом договір розірвали. На питання, чи дозволяє закон стягувати з іншої сторони витрати на правничу допомогу, яких клієнт фактично не поніс, Макарик відповів: «Ні». Член Експертної ради Роберт Брукхайзен окремо зауважив, що з понад сотні договорів платним виявився саме договір із батьком: «Якщо для когось ви працювали безоплатно, то це був би ваш батько». Відредаговані копії інших договорів кандидат не надав, хоча визнав, що міг би.
Запитання виникли й щодо квартири приблизно за 1,5 млн грн. Спершу Макарик не зміг відтворити структуру фінансування, а після розмови з батьками повідомив про €6 тис. від батьків дружини, близько $30 тис. від своїх батьків, а решту назвав сімейними заощадженнями. За його словами, $30 тис. спочатку були позикою за розпискою, але після купівлі квартири батьки пробачили борг. Ганечко звернула увагу на суперечність: прощати батькові 2 тис. грн кандидат не поспішає нібито через податкові наслідки для нього, а позики від обох пар батьків завершилися саме прощенням. Через який банк розраховувалися за квартиру, Макарик не знає, бо розрахунками займалися батьки.
Окремо Ганечко запитала про офіс, який Макарик орендує для адвокатської діяльності в компанії, що є водночас його роботодавцем і клієнтом: 18 кв.м за 1 тис. грн на місяць. У попередньому конкурсі кандидат називав цю ціну ринковою, а тепер визнав, що аналізу ринку не робив. Низьку ціну він пояснив тим, що користується офісом лише дві години на день після роботи.

Ще одне питання стосувалося Lexus GX470 2008 року, купленого у квітні 2009-го. Вартості автомобіля в деклараціях немає, хоча такий Lexus тоді коштував близько $65 тис., а сукупний дохід кандидата за попередні десять років становив 262 тис. грн. Кормич пояснив, що віддав салону в trade-in свою Honda CR-V і доплатив, за його памʼяттю, близько $19 тис. Чорна зауважила, що за такої арифметики салон мав би зарахувати Honda 2002 року приблизно в $46 тис. До того ж довіреність на розпорядження Honda датована 6 квітня, а Lexus кандидат набув у власність 4 квітня, тобто на два дні раніше.
Окремо членів Комісії цікавили звʼязки кандидата із Сергієм Ківаловим. Кормич – головний редактор журналу Lex Portus, редакційну раду якого очолює Ківалов, і його співавтор у підручнику «Митна політика України». На співбесіді прозвучало, що до підручника увійшла практично вся дисертація кандидата. Кормич назвав стосунки з Ківаловим «робочими» і пояснив, що той написав загальну частину курсу та близько 30% тексту. Крім того, в анкеті кандидат не згадав, що у 2006 році балотувався до парламенту від «Блоку безпартійних «Сонце»», хоча написав, що до політичних партій жодного стосунку не має.

Членкиня Експертної ради Джесіка Лот Томпсон запитала про квартиру в Києві за 2,16 млн грн, яку у 2021 році купила мати кандидата і в якій він відтоді живе. Договір від імені матері підписував сам Глушко за довіреністю. Сукупний офіційний дохід його батьків за 1998-2025 роки, за даними Ради, становив близько 1,7 млн грн. Кандидат пояснив, що гроші дали продаж попередньої квартири і позика близько 1 млн грн від знайомого. Член ВККС Андрій Пасічник звернув увагу, що суму від продажу, $70 тис., кандидат вперше назвав лише на співбесіді. А на питання, що його повʼязує з позикодавцем, Глушко відповів: «Я не можу пояснити».
Цей знайомий зʼявився і в історії зі Skoda Superb за 450 тис. грн, яку Глушко купив у січні 2022 року на гроші матері. Пасічник звернув увагу, що за три місяці перед тим автомобіль чотири рази перепродавали між компаніями. Остання з них, у якої його купив кандидат, була створена за пʼять днів до того, а її бенефіціаром є той самий позикодавець. І компанії, і він сам, за словами члена ВККС, фігурують у кримінальному провадженні про ухилення від сплати податків. Крім того, 21 травня 2021 року, в день, коли суд арештував майно цієї людини після обшуків, Глушко отримав від неї довіреність на продаж квартири. Пасічник наголосив, що це лише припущення, але ззовні це схоже на спробу вивести активи з-під можливого арешту. Кандидат назвав усе це збігом: «Я впевнений, що ви помиляєтесь».
Окремо членкиня Експертної ради Валерія Чорна запитала, чи не повʼязаний вступ до денної аспірантури у 2023 році з бажанням отримати відстрочку від мобілізації. Глушко це заперечив і наголосив, що відстрочку вперше оформив лише у серпні 2024 року, після проходження ВЛК.

Членкиня Експертної ради Валерія Чорна запитала про брата кандидата, який у 2018-2021 роках 17 разів літав до москви, хоча в анкеті Леонов зазначив, що його родичі до росії не їздили. За скромних офіційних доходів брат у ці роки придбав три земельні ділянки та будинок у Гостомелі. Кандидат пояснив, що з 2008 до 2024 року з братом не спілкувався, а тепер той відмовляється розповідати про джерела коштів і поїздки, називаючи це «комерційною таємницею». Чорна запитала, як колишній співробітник СБУ не зміг зʼясувати таких чутливих обставин. Кандидат відповів, що не має для цього «правових важелів».

Питання виникли й до квартири площею 85,6 кв.м, яку Леонов у 2024 році купив приблизно за 3,6 млн грн при оціночній вартості 4,7 млн. Членкиня Експертної ради Джесіка Лот Томпсон звернула увагу на різницю в мільйон гривень. Кандидат пояснив її, зокрема, потребою в ремонті, але згодом сказав, що за два роки лише поклеїв шпалери в одній кімнаті й замінив плінтус. Близько $58 тис. на квартиру, за словами Леонова, подарував батько за договором без нотаріального посвідчення. Кандидат визнав, що в разі спору такий договір був би нікчемним. Член ВККС Сергій Чумак запитав, як батько, який все життя працював у державних установах, накопичив такі гроші. Леонов пояснив, що основою стали $45 тис. від продажу ще однієї квартири, яку батько купив у 2001 році.

Чимало часу пішло на автомобілі. Audi A5 2011 року Буряк купила у 2012 році за 520 тис. грн, а у 2016-му продала за 48 тис. грн, хоча схожі авто тоді коштували $16-22 тис. Кандидатка пояснила ціну трьома ДТП і несправною коробкою передач: покупцеві машину відвезли на евакуаторі. Через 16 днів після продажу її батько купив новий BMW X1 за 1,1 млн грн. У червні 2022 року він продав його доньці за 50 тис. грн, а у 2024-му Буряк продала BMW за 800 тис. грн і погасила цими грошима іпотеку. Член Експертної ради Роберт Брукхайзен зауважив, що така угода більше схожа на подарунок. Кандидатка фактично погодилася і пояснила, що «з задоволенням уклала б договір дарунку», але у 2022 році нотаріуси не працювали.

Брукхайзен запитав і про квартиру, яку подружжя у 2022 році купило за 4,1 млн грн, частково за власні заощадження, решту – в іпотеку. Готівкові заощадження сімʼї лише за 2021 рік зросли на 1,5 млн грн. Буряк пояснила це доходом чоловіка, який розвозив обіди з ресторану її матері. За її словами, з обороту 1,27 млн грн він отримав близько 1 млн чистого прибутку, бо не платив оренди. Документів на підтвердження такої маржі, як зауважив Брукхайзен, немає.

Наприкінці член ВККС Сергій Чумак звернув увагу, що у своїх рішеннях кандидатка замість строку і порядку оскарження просто посилається на статті кодексу. Буряк визнала, що це «не в повній мірі» відповідає закону. А в заключному слові звернулася до Чумака через практичне завдання в конкурсі до СААС, яке не склала: «Я два місяці вже рефлексую над цим і відчуваю себе дещо як Галілео Галілей».

Головуюча Галина Шевчук запитала, чи вважає кандидатка нормальною таку форму спілкування з окремим членом Комісії.

Питання виникли й до доходів. З 2021 року, очолюючи юридичний відділ компанії, Ужакін отримував 7-8 тис. грн на місяць, а з листопада 2025-го – 13 тис. Він пояснив, що погоджувався на таку зарплату, щоб мати час на дисертацію й участь у конкурсах, а витрати покривав пенсією, заощадженнями і позикою. У письмових поясненнях йшлося про «позики фізичних осіб», але на співбесіді кандидат уточнив, що позика була одна, близько 25 тис. грн від знайомого. Не зовсім зрозумілим лишилося й те, як за таких доходів його валютні заощадження трималися на рівні $12-13 тис. Кандидат сказав, що насправді мав $11,5 тис., але округлив суму до $13 тис. Член Експертної ради Роберт Брукхайзен зауважив, що досвідчені юристи з великими справами так мало не заробляють. Ужакін відповів, що Брукхайзен, мабуть, спілкувався лише з успішними правниками.

Ганечко звернула увагу й на те, що структури, в яких працював кандидат до 2015 року, повʼязані з бізнесом Петра Порошенка. Ужакін розповів, що бував на нарадах у кабінеті батька Порошенка, але з самим Петром Порошенком особисто не спілкувався, а професійні звʼязки з групою припинилися у 2015 році. У справах за участю колишніх клієнтів він пообіцяв заявляти самовідвід. Крім того, вступ мотиваційного листа кандидата майже дослівно повторював фрагмент чужої наукової статті без посилання. Ужакін назвав це «прикрою помилкою»: за його словами, він готував цю цитату для власної статті й забув її оформити.

Не менше питань виникло до витрат родини. Розрахунок щомісячних витрат, наданий Експертній раді, кандидат, як сам зізнався, зробив за допомогою штучного інтелекту, бо не памʼятав реальних сум. Лот Томпсон зачитала перелік із 21 закордонної поїздки родини, зокрема до Домініканської Республіки, Туреччини, Франції та Італії. Кукурудз пояснив, що часто купував «гарячі» путівки через двоюрідну сестру-турагентку. За підрахунками голови Експертної ради Євгена Синельникова, на ремонт квартири в Запоріжжі, Hyundai Kona за 814 тис. грн і поїздки доходів сімʼї не вистачало: за 2018-2020 роки вони становили близько 1,16 млн грн. Кандидат пояснив, що роками заощаджував у валюті. Член ВККС Сергій Чумак при цьому нагадав, що від підприємницької діяльності, яку Кукурудз називав основним джерелом доходу, він декларував лише 20-40 тис. грн на рік.

Член ВККС Михайло Богоніс запитав про виконання військового обовʼязку. Кукурудз виїхав з України 18 лютого 2022 року, за кілька днів до вторгнення, і повернувся в липні. За його словами, 24 лютого він зателефонував до ТЦК і повідомив, що готовий служити після повернення, а йому сказали чекати на повістку. Підтвердити цей дзвінок документально кандидат не може. Він також визнав, що до початку служби в лютому 2026 року перебував «у розшуку», хоча, за його словами, тоді про це не знав: його зупинили дорогою на цвинтар до матері й повідомили про неявку за повісткою.

Богоніс звернув увагу і на сторінку кандидата у Facebook, де є, зокрема, слоган «Україна – це ЄС» із символікою «Європейської солідарності», слово «Порохобот» і заклик «Депортуй Мішу» з фото Міхеіла Саакашвілі. На питання, чи не дає це сторонньому спостерігачеві підстав сумніватися в його політичній нейтральності, Кукурудз відповів: «Звісно, дають». Водночас він наголосив, що публікації давні.

Багато часу забрали історії, повʼязані з водінням. У 2023 році суди двох інстанцій визнали Мольченка винним у залишенні місця ДТП. Кандидат провини не визнає: за його словами, ефективно захиститися він не зміг, бо син іншого учасника ДТП обіймав керівну посаду в Нацполіції. Він подав скаргу на суддю до ВРП, а до ДБР – заяву про документи, які, за його словами, потрапили до справи від «невстановлених осіб». Окремо Чорна згадала протокол 2016 року про керування в стані спʼяніння: прилад тоді показав 1,6 проміле, але суд закрив справу через недоліки оформлення. Мольченко запевнив, що був тверезим, а показники приладу повʼязав, зокрема, з хворобою шлунка.

Чорна також звернула увагу, що серед справ, якими кандидат в анкеті підтверджував свою компетентність, лише одна адміністративна. Мольченко пояснив, що готував документи на конкурс за два дні, «на морозі, в напіввідкритому приміщенні біля буржуйки з ноутбуком», і просто не встиг додати більше справ. Питання виникли й до доходів: протягом 2021-2023 років вони були нижчими за прожитковий мінімум. Членкиня Експертної ради Сігіта Руденайте зауважила, що Етичній раді кандидат пояснював, що жив за рахунок кредитних ліній, а Експертній раді – що за рахунок заощаджень. Мольченко відповів, що джерела були різними одночасно: кредити, невеликі заощадження та гроші в колі сімʼї.

Член ВККС Михайло Богоніс звернув увагу на близько 40 самовідводів кандидата, більшість яких той мотивував «дружніми стосунками» з суддями свого та сусіднього суду. Богоніс запитав, чи відводитиметься Кузнєцов, якщо СОАС розташується в одній будівлі з якимось міністерством. Кандидат відповів, що «ні в якому разі». Богоніс також помітив, що мотиваційні листи Кузнєцова до ВАКС і СОАС ідентичні, різняться лише назви судів. Член ВККС Сергій Чумак нагадав, що в практичному завданні на конкурсі до СААС кандидат повернув на новий розгляд справу про оскарження акта, що втратив чинність сім років тому, замість того щоб залишити позов без розгляду. Кузнєцов погодився з низькою оцінкою за це завдання.

Питання виникли й до Hyundai i30, який дружина кандидата у 2015 році купила за 150 тис. грн, а у 2017-му продала за 359 тис. грн. У договорі продажу при цьому вказано лише 180 тис. грн. Кузнєцов пояснив, що, за словами дружини, цю суму вже вписав у бланк працівник сервісного центру. Зростання ціни він пояснив ремонтом на 83 тис. грн, який оплатив тесть, а також доданими до авто комплектом гуми, сигналізацією та відеореєстратором. Документів про оплату ремонту немає.

Окремо Ганечко запитала про поїздку кандидата на Олімпіаду в Сочі 17-19 лютого 2014 року, коли він уже був суддею. Кузнєцов пояснив, що квитки купив ще у 2013 році і не очікував, що події на Майдані розвиватимуться так, як сталося 18 лютого. Член ВККС Ярослав Дух запитав, чи не турбували його загиблі на Майдані ще до відʼїзду. Кандидат відповів, що турбували, але після того «відносно ситуація стала більш-менш спокійною».

Членкиня Експертної ради Валерія Чорна нагадала, що на конкурсі до ВАКС кандидат не зміг відповісти на питання про справи щодо застосування санкцій, які розглядаються за КАС. Вернигор запевнив, що відтоді це зʼясував. Утім, строк розгляду таких справ у першій інстанції він назвав зі словом «здається», для апеляції не назвав зовсім, а номер статті КАС – «284, якщо не помиляюсь, 280 якась». Кандидат пояснив, що правник має знати, «де подивитись норму закону», а не заучувати її.
Член ВККС Руслан Мельник звернув увагу, що ні продажу квартири у 2019 році, яким кандидат пояснював купівлю авто, ні спільної квартири, купленої у 2021-му, немає в деклараціях його дружини-держслужбовиці. «Я не можу відповідати за те, що моя дружина неправильно заповнила декларацію», – відповів Вернигор. Мельник зауважив, що пояснення кандидата фактично підтверджують порушення дружиною антикорупційного законодавства на значні суми.

Саме справа у Великій Палаті, за словами кандидата, змусила його «закохатися» в адміністративну юрисдикцію. Утім, членкиня ВККС Надія Кобецька звернула увагу, що вже після цього, у березні 2025 року, на добір до місцевих судів Сухінін подавався за загальною та господарською спеціалізаціями, а не адміністративною. Кандидат пояснив це тим, що в Одесі мало вакансій в адмінсудах. Чумак також зауважив, що Сухінін, схоже, «не дуже розуміє, в який суд іде», коли вважає, що 70% справ СОАС стосуватимуться юридичних осіб. А на запитання члена Експертної ради Роберта Брукхайзена, чи не варто спершу набути досвіду в місцевому суді, кандидат згадав футболіста Денніса Бергкампа, який у 17 років уже грав в основі «Аякса».

Питання виникли й до Peugeot 3008, який Сухінін у 2020 році купив за 49 тис. грн, а у 2022-му продав матері за 190 тис. грн. Кандидат пояснив початкову ціну несправною коробкою передач, яку знайомий майстер відремонтував за 60 тис. грн за розпискою без переліку робіт. Членкиня Експертної ради Олена Ганечко запитала, чи не обрали ціну 49 тис. грн через ліміт на готівкові розрахунки в 50 тис. Сухінін заперечив: за його словами, це були «50 тисяч мінус тисяча на евакуатор». Ганечко також перелічила низку неточностей у деклараціях кандидата. Сухінін визнав «недопрацювання», але запевнив, що після 2022 року таких помилок не допускав.

Фото: Вища кваліфікаційна комісія суддів України