Виправдати очікування чи залишити все як є? Підсумки першого року роботи оновленої Вищої кваліфікаційної комісії суддів


1 червня минув рік з призначення нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). 6 червня ВККС на брифінгу прозвітувала за перший рік роботи після оновлення.
Нагадаємо, в жовтні 2019 року Верховна Рада розпустила попередній склад Комісії. Причиною цього, зокрема, стала неспроможність органу якісно розв'язати кадрові проблеми та системне покривання негідників у мантіях. Втім, сформувати новий склад органу одразу не вдалось спочатку через саботаж з боку тодішньої Вищої ради правосуддя (ВРП), а згодом рішення – Конституційного Суду. Врешті, закон, який запустив реформу ВККС, проголосували у 2021 році. Оновлення ВККС було визначено одним із пріоритетних кроків для відкриття переговорів про членство України в ЄС.
Після проведення конкурсу за участю міжнародних експертів рік тому призначили 16 членів ВККС.

Кого призначили?

За законом ВККС складається з 16 членів, 8 з яких призначаються з-поміж суддів або суддів у відставці. Так, за суддівською квотою до ВККС призначили:

1. Богоноса Михайла Богдановича, суддю Вінницького окружного адміністративного суду.2. Ігнатова Романа Миколайовича, суддю Київського апеляційного суду.3. Кидисюка Романа Анатолійовича, суддю Господарського суду Львівської області.4. Коліуша Олега Леонідовича, суддю Вищого антикорупційного суду.5. Луганського Володимира Івановича, суддю у відставці. Приступив до роботи в Комісії 20.06.2024.6. Омельяна Олексія Сергійовича, суддю Господарського суду Житомирської області.7. Чумака Сергія Юрійовича, суддю Третього апеляційного адміністративного суду.8. Шевчук Галину Михайлівну, суддю Тернопільського апеляційного суду. Наразі суддя звільнена у відставку.

Illustration


Також членами стали й інші правники, зокрема:

1. Волкова Людмила Михайлівна, адвокатка, екссуддя Харківського окружного адміністративного суду.2. Гацелюк Віталій Олександрович, менеджер програм у сфері правових реформ, належного урядування та демократизації Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.3. Дух Ярослав Михайлович, керівник відділу роботи з повідомленнями про корупцію та контрольної діяльності управління захисту викривачів та обробки повідомлень про корупцію Департаменту запобігання та виявлення корупції Національного агентства з питань запобігання корупції.4. Кобецька Надія Романівна, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.5. Мельник Руслан Іванович, керівник підрозділу запобігання корупції Національного антикорупційного бюро України.6. Пасічник Андрій Володимирович, керівник Управління проведення повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції.7. Сабодаш Роман Богданович, адвокат, викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка.8. Сидорович Руслан Михайлович, адвокат і партнер в АО «Юридична фірма «Аріо».

Illustration


Серед усіх призначених членів найбільше запитань у громадськості залишилось до Людмили Волкової. Під час конкурсу вона наголошувала на тому, що набутий нею досвід дозволить їй бути ефективною на посаді в умовах кризового менеджменту.
Нагадаємо, саме Волкова як суддя та членкиня Ради суддів України у складі робочої групи так і не знайшла порушень у діях голови апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка щодо тиску на підлеглого йому суддю. У 2015 році Бабенко висловив незадоволення тим, що Бондаренко ухвалює рішення не в інтересах осіб, які «телефонують» голові суду, та наголосив, що суддя висловив неповагу до колективу та «оголосив війну». Непогана ефективність в умовах кризового менеджменту чи не так? Замість застосування своїх знань та навичок щодо роботи в умовах кризового менеджменту, у ВККС Волкова відзначилася не лише голосуванням за залишення на посадах недоброчесних суддів, а й низькою якістю підготовки до співбесід з кандидатами на посаду судді вперше. 

«Бути чи не бути» ВККС з Головою

Свою роботу Комісія почала з обрання керівництва. Радились члени недовго та вже 6 червня провели організаційне засідання, під час якого шляхом таємного голосування Головою Комісії обрали Романа Ігнатова, його заступником – Руслана Сидоровича. 
Цей рік показав, що вибір був дещо поспішним, адже ані Роман Ігнатов, ані Руслан Сидорович не змогли організувати роботу в такий спосіб, щоб відновити інституційну спроможність органу та вирішити нагальні проблеми.
Наприкінці грудня 2023 року видання «Дзеркало тижня» повідомило про нібито наявність російського громадянства в Романа Ігнатова. З метою перевірки вказаної інформації ВККС утворила робочу групу за участю 3 членів Комісії та 3 представників від громадськості та звернулася із відповідними запитами до уповноважених органів державної влади. Своє перше засідання робоча група провела 26 грудня і через місяць, 31 січня 2024 року, затвердила звіт про роботу. Як йдеться в звіті, в Романа Ігнатова «були законні підстави для набуття громадянства російської федерації … однак набуття громадянства у згаданому порядку потребувало від нього вчинення активних усвідомлених дій, спрямованих на набуття громадянства. Наразі робочою групою не виявлено доказів на підтвердження вчинення Ігнатовим Р.М. таких дій». 
Тож перевірка закінчилася, Ігнатов повернувся до роботи, але невдовзі таки подав заяву про звільнення з посади члена ВККС за власним бажанням, яку задовольнили на засіданні 27 березня. Його обовʼязки поклали на Руслана Сидоровича. Нове керівництво органу досі не обрано. 
Спробу обрати нового голову Комісія зробила 20 червня. Свої кандидатури на цю посаду висунули двоє членів – Андрій Пасічник та Руслан Сидорович. У своєму виступі Андрій Пасічник поділився баченням подальшої діяльності органу – більшою активністю у сфері судової влади, визначенням та дотриманням строків проведення конкурсів. Руслан Сидорович розповів про результати конкурсу до І інстанції, подякував колегам за допомогу. Також наголосив на необхідності оцінки діяльності Національної школи суддів, яка незабаром звітуватиме перед ВККС. Конкретних та досяжний цілей, які мають бути досягнуті протягом першого року роботи на посаді Голови Комісії, Сидорович не озвучив.

Втім обрати нового голову Комісія не змогла. Після повторного голосування жоден із кандидатів не набрав більшості серед загального складу ВККС. Нова дата виборів ще не відома, але сподіваємося, що цього разу Комісія таки визначиться з новим очільником.

ВККС – нова, Секретаріат – старий

Секретаріат ВККС з 2015 року незмінно очолює Олена Пономаренко. До цього вона також півтора року обіймала посаду заступниці. Саме Пономаренко має нести відповідальність за виконання покладених на секретаріат Комісії функцій, спрямовувати, координувати та контролювати роботу структурних підрозділів секретаріату Комісії, а також забезпечувати взаємодію між структурними підрозділами секретаріату Комісії.

Illustration

Фото: Вища кваліфікаційна комісія суддів України

До діяльності Пономаренко дуже багато запитань. Насамперед члени Рахункової Палати під час аудиту ефективності використання Комісією бюджетних коштів протягом 2020-2022 років виявили, що керівниця Секретаріату систематично нараховувала та виплачувала собі та своєму заступнику додаткові кошти. Так, у звіті зазначається, що Олена Пономаренко та її заступник Олександр Биструшкін нараховували один одному та отримали матеріальну допомогу у таких розмірах: Пономаренко – 367 тис. грн, Биструшкін – 281 тис. грн. Але є одне але: право нараховувати такі виплати має лише Голова ВККС, який, як памʼятаємо, в 2020-2022 роках був відсутній. тож виникають цілком логічні питання: за що була отримана така матеріальна допомога і чому ніхто не звернув увагу, що виплати були здійснені з перевищенням повноважень та без врегулювання конфлікту інтересів?

На жаль, ці факти були проігноровані Ігнатовим та Сидоровичем. На додаток, Пономаренко залишилася на своїй посаді та все частіше почала зʼявлятися на спільних зустрічах керівництва з представниками донорів та органів суддівського врядування.
Також почали виникати запитання і щодо спроможності Пономаренко належно організовувати роботу підлеглих їй працівників. Ми раніше повідомляли про те, що Секретаріат саботує заповнення суддівських вакансій. Так, рішення про рекомендування осіб про призначення суддею вперше тривалий час не публікувалися на сайті Комісії й не надсилалися до ВРП, яка уповноважена розглянути такі рекомендації й вирішити, чи вносити подання Президентові України про призначення на відповідну посаду. В умовах нестачі суддівських кадрів і значного навантаження в судах питання про своєчасне призначення на посади суддів вперше набуло неабиякого значення. Лише після однієї публікації на сайті Комісії було опубліковано більше рішень, ніж за півтора місяця до того. Виникла ситуація, коли рішення вчасно виготовлялися та підписувалися членами Комісії, але потім не надсилалися до ВРП для подальшого прийняття рішення.
До речі, Пономаренко у 2019 та у 2022 роках теж виявила бажання стати членкинею ВККС. В одній зі своїх анкет у якості професійних досягнень вона вказала організаційне забезпечення конкурсів на зайняття вакантних посад суддів Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду; добір кандидатів на посаду судді; кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді. Зазначимо, що Пономаренко як керівниця Секретаріату була відповідальна за якість аналізу кандидатів на посади суддів, втім такий аналіз у більшості випадків був поверховий, що не сприяло меті судової реформи. На додаток, за дивним збігом обставин, двоє працівниць ВККС, Мусієнко та Білогруд, які вирішили стати суддями, отримали напрочуд високі бали за практичні завдання, що дозволило їм зайняти високі місця в кінцевому рейтингу. До слова, такі бали не отримали помічники суддів, які щоденно працюють з текстами судових рішень.

Задля досягнення якості в роботі Комісії потрібна доброчесність та професійність її Секретаріату. На жаль, цього не можна досягнути з Оленою Пономаренко на його чолі. А тому дуже важливим є оновлення керівного складу та проведення відкритого конкурсу на ключові посади в Секретаріаті.

Зміни до Регламенту та нова Антикорупційна програма

З позитивного, ВККС внесла зміни до свого Регламенту – документу, що визначає порядок роботи Комісії та регулює процедурні питання її діяльності.

Так, у новій редакції тепер з’явилася можливість відкликання з посад більшістю голосів членів тих, хто займає ключові адміністративні посади в Комісії – Голову, його заступника та секретарів палат. Таке відкликання можливе, якщо керівництво Комісії незадовільно виконує свої обов'язки, самоусувається від організації роботи Комісії, допускає некоректну та неетичну поведінку або діє всупереч вимогам законодавства. Також було удосконалено порядок обрання керівництва та організацію взаємодії з Громадською радою доброчесності (ГРД).

Окремим рішенням ВККС затвердила нову форму декларації доброчесності судді, збільшивши перелік питань, на які має відповісти суддя чи кандидат на посаду судді. Тепер потрібно повідомляти, чи вчинялися декларантом дії з метою набуття громадянства іноземної держави; чи не відвідувалася ним та членами його сімʼї територія російської федерації та/або тимчасово окупована російською федерацією територія України; чи відвідували члени сім’ї територію російської федерації та/або тимчасово окуповану російською федерацією територію України. У випадку наявності відомостей про зазначення суддею неправдивих відомостей в такій декларації, ВККС може провести перевірку, за результатами якої ініціювати відкриття дисциплінарної справи відносно судді.

З сайту Комісії відомо, що наразі колегії здійснюють перевірку тих декларацій доброчесності та родинних звʼязків, які надійшли до неї ще до розпуску. Тож поки невідомо, як на практиці буде реалізовуватися перевірка нових декларацій.
Також ВККС розпочала підготовку нової Антикорупційної програми. До складу робочої групи увійшли як працівники Секретаріату, так і представники громадськості та Вищого антикорупційного суду. Таку програму має погодити НАЗК.

Повільний кваліф – хто винен?

За законом сприяти ВККС у встановленні відповідності судді/кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності має Громадська рада доброчесності. Іншими словами, ГРД збирає про суддів інформацію та надає її ВККС, яка і приймає відповідні рішення.

Одним із перших кроків Комісії на шляху до відновлення кваліфікаційного оцінювання після майже 4 років перерви стало формування нового складу ГРД.

На першій спільній зустрічі Роман Ігнатов звернувся до членів ГРД: «Сподіваюсь, ми не будемо конфліктувати, а дискусійні питання вирішуватимемо у цивілізований спосіб».
Однак чи дійсно Комісія знайшла порозуміння з новим складом ГРД?

Але перш за все, наведемо трішки цифр та статистики. Кваліфікаційне оцінювання повинні були пройти 1 884 судді місцевих та апеляційних судів з усієї України. Комусь доведеться цю процедуру розпочинати зі складення іспиту (109 осіб), втім переважній більшості (1 775 осіб) залишилось пройти останній етап – дослідження досьє та проведення співбесіди.

Роботи багато чи не так?

У своєму першому інтервʼю на посаді Голови ВККС Роман Ігнатов одним із пріоритетів роботи визначив першочергове завершення кваліфікаційного оцінювання суддів з великих міст – з судів Києва, Одеси, Дніпра, Львова. Спойлер: оцінювання не завершилось, а кваліф суддів ОАСКу навіть не розпочався: більша частина суддів досі не склала тести. Тож маємо ситуацію, коли судді не здійснюють судочинство, але отримують мільйони коштів з бюджету.

Лише 19 червня Комісія призначила іспити для 105 суддів місцевих та апеляційних судів. Серед них – 30 суддів ОАСКу: Павло Вовк, Євгеній Аблов, Руслан Арсірій, Володимир Келеберда, Олексій Огурцов та інші. Нагадаємо, такий іспит вони мали складати ще у квітні 2019 року, втім не зʼявились для його складання, посилаючись на тимчасову непрацездатність. Хоча деякі з них вже наступного дня були на роботі та ухвалювали судові рішення. Через місяць вони повторно не зʼявились для складання іспиту, лише 3 суддів (Любов Маруліна, Тетяна Шейко та Марина Бояринцева) склали іспит та очікують на другий етап оцінювання – дослідження досьє та проведення співбесіди. Цього разу для суддів основною датою складання іспиту визначили 9 липня, резервними датами будуть 30 липня та 20 серпня. 
Що стосується кваліфікаційного оцінювання інших суддів, то воно мало відновитися у жовтні 2023 року, втім через неготовність з боку Громадської ради доброчесності його відклали на місяць. Перші співбесіди колегії Комісії провели 13.11.2023.

Протягом першого року роботи ВККС встигла провести понад 130 співбесід в межах кваліфікаційного оцінювання, деякі з яких ще досі не завершені. Загалом колегіями ВККС було прийнято 88 рішень та ще 72 рішення були прийняті пленарним складом Комісії, що безпосередньо стосується результатів кваліфоцінювання.

Під час брифінгу з нагоди річниці роботи оновленого складу ВККС Роман Сабодаш навів проміжну статистику оцінювання: за результатами 105 співбесід 84 судді визнано такими, що відповідають займаній посаді. Відповідно, 21 – не відповідає. 2 суддів відмовилися від проходження оцінювання. Щодо 19 суддів таке оцінювання припинено.

Такі повільні темпи зумовлені тим, що протягом січня-травня ВККС проводила співбесіди з кандидатами до І інстанції. Самі ж судді за дивним збігом обставин почали хворіти перед своїми співбесідами, через що розгляд питань щодо них неодноразово переносився.
Здавалося б, після закінчення конкурсу до І інстанції ВККС мала б наростити темпи проведення співбесід, але такі співбесіди почали відкладатися вже з інших причин, зокрема через брак ресурсів у ГРД аналізувати суддів. Члени ГРД пояснюють невисокий темп аналізу відсутністю доступу до державних реєстрів та баз даних. Якщо ж на самому початку ГРД має складнощі у роботі у зв’язку з недостатнім доступом до інформації та не може якісно проаналізувати близько 100 суддів на місяць, про що було попередньо узгоджено на першій зустрічі з ВККС, то на подальшому етапі кваліфоцінювання в межах конкурсу до апеляції проблеми можуть лише поглибитися.

У січні стало відомо, що ВККС та ГРД спільно надіслали послам G7 листа, в якому йшлося, що НАЗК та НАБУ припинили надавати в необхідній кількості матеріали щодо суддів, які проходять кваліфікаційне оцінювання. На думку авторів листа, це значно сповільнює процедуру оцінювання.

Але річ у тому, що НАЗК та НАБУ не зобовʼязані це робити, натомість закон чітко визначає, що члени та уповноважені працівники секретаріату мають безпосередній доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користуються державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами (ч.3 ст.93 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Але маємо ситуацію, за якої в ВККС відсутня комплексна система захисту інформації (КСЗІ), без якої доступ до реєстрів неможливий. Вирішенням цієї проблеми мало б зайнятися керівництво органу, втім, як бачимо, змін немає.
У лютому під час круглого столу у Верховному Суді Руслан Сидорович повідомив про намір створити всередині ВККС повноцінний аналітичний центр, який аналізуватиме інформацію з усіх державних реєстрів щодо суддів. Але поки що намір залишився лише наміром, за 4 місяці жодних кроків на шляху до створення центру не відбулось. Як то кажуть, обіцяти – ще не виконати.

Інша проблема, яка проявилася під час кваліфоцінювання, – подекуди недотримання окремими членами ВККС визначених індикаторів, які попередньо були спільно погоджені з ГРД. 
Наприклад, 23.11.2023 під час оголошення результатів співбесіди (02:03:58 - 02:05:38) з суддею Святошинського районного суду міста Києва Ключником Андрієм Степановичем, доповідачем Чумаком С.Ю. було проголошено, що проти рішення про визнання Ключника А.С. таким, що не відповідає займаній посаді проголосували 3 члени Комісії, – Гацелюк, Коліуш та Волкова.
Проте факти, з’ясовані Комісією під час співбесіди з суддею та висвітлені у висновку ГРД від 15.11.2023, свідчили про беззаперечну невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. Крім того, з відповідей судді на запитання членів Комісії, було очевидно, що він хоче ввести їх в оману.

У значній частині висновків ГРД продовжує звертати увагу ВККС на те, що судді допускають судову тяганину й ухвалюють рішення на користь водіїв у стані спʼяніння. Однак Комісія своєю чергою часто переважно відхиляє такі аргументи. 
Лише через рік ВККС Комісія розробила порядок доступу членів ГРД до суддівського досьє та досьє кандидатів на посаду судді. Проти такого доступу та порядку загалом проголосувала (барабанний дріб) Людмила Волкова. За законом, члени ГРД мають повний доступ до такого досьє, публічний доступ здійснюється через офіційний вебсайт Комісії. Після повномасштабного вторгнення за рекомендацією Ради суддів Комісія закрила публічний доступ до досьє, який досі не відновлено.


Наповнення системи новими кадрами

● Старий новий конкурс до І інстанції.
У вересні 2023 року ВККС оголосила конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад (рішення № 95/зп-23 від 14 вересня 2023 року).

У грудні 2023 року процедура добору на вакантні посади суддів місцевих судів істотно змінилась. Так, відповідно до змін тепер після визначення переможця конкурсу Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму засіданні проводить з ним співбесіду. За результатами проведення співбесіди Комісія ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді; рішення про рекомендацію про переведення судді (якщо переможцем конкурсу на посаду судді місцевого суду став суддя).

29.05.2024 ВККС прозвітувала про результати конкурсу. Загалом було проведено 434 співбесіди. За підсумками співбесід:
→ участь 8 кандидатів припинено (за їх зверненнями);
→ 36 кандидатам відмовлено в наданні рекомендації про призначення на посаду судді;
→ 390 кандидатів рекомендовано призначити на посади суддів до 266 судів.

Швидкість проведення співбесід подекуди не означала їх якість. Так, колегії Комісії застосовували різні підходи до оцінювання кандидатів та рекомендували призначати суддями тих кандидатів, до яких були зауваження з боку громадськості. З погляду стороннього спостерігача мотиви, з яких було рекомендовано таких осіб, є незрозумілими. Рішення про рекомендування таких осіб є формальними та не містять обґрунтування, чому члени Комісії відкинули ті чи інші зауваження з боку громадськості.
Зокрема колегія №4 рекомендувала призначити суддею Кирила Олійника, помічника судді Верховного Суду. До Комісії попередньо було надіслано звернення, в якому було викладено факти, які свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики: кандидат не задекларував дохід брата у розмірі 1 мільйона гривень та міг занизити вартість свого майна з метою уникнення фінансового моніторингу. Всупереч цим та іншим зауваженням з боку громадськості та деяких членів Комісії, кандидат все ж отримав рекомендацію.

Також колегія рекомендувала кандидата Базова, до якого були питання не лише щодо дотримання ним вимог антикорупційного законодавства, а й до професійної компетентності.

Інша колегія (№2) змогла продемонструвати блискавичну швидкість у проведенні співбесід. Так, з однією із переможців конкурсу співбесіда тривала 7 хвилин. Мова про Ольгу Михалюк, помічницю голови апеляційного господарського суду та дружину судді. За даними декларацій, як кандидатка, так і члени її сімʼї володіють коштовним майном, джерело походження коштів для придбання якого невідоме. Але членів колегії цікавило лише те, чи зможе кандидатка переїхати до іншої місцевості. Отримавши бажану відповідь, колегія рекомендувала Михалюк до призначення суддею.
Як йшлося вище, у випадку кваліфікаційного оцінювання Комісія оцінює суддів на основі критеріїв, затверджених спільно з ГРД. Тоді як у випадку добору кандидатів на посаду судді вперше таких критеріїв поки що нема. І саме через їх відсутність отримати суддівську мантію зможуть очевидно недоброчесні кандидати. 

● Безпрецедентний конкурс до апеляції.
Наприкінці минулого року ВККС оголосила також про початок відкритого конкурсу на заміщення 550 вакантних посад суддів апеляційної інстанції. Його Комісія позиціонує як безпрецедентний з огляду на кількість вакантних посад, процедуру добору та, власне, тих, хто може взяти в ньому участь.

З 2076 кандидатів, які подали документи для участі у конкурсі, далі змагатимуться за крісло судді 1850 кандидатів.

За 6 місяців, які триває конкурс, ВККС лише в червні призначила кваліфікаційне оцінювання кандидатів, визначила черговість його етапів, затвердила Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів. Комісія досі не оприлюднила ані тести, ані зразки практичних завдань, які виконуватимуть майбутні судді.

Тестові ж завдання з права (основи та варіанти відповідей) будуть оприлюднені у липні. Дата виконання тестів ще не відома, тож навряд чи це відбудеться у липні. Наразі відомо, що комп'ютерна тестова програма генеруватиме для кожного кандидата унікальний набір тестів. Такий набір завдань не буде збігатися із завданнями, які виконуватимуть інші кандидати у цій же групі. Результат виконання завдання видаватиметься одразу після складання тестів. Що ж стосується практичних завдань, то їх кандидати виконуватимуть на персональних компʼютерах. І якщо тестові завдання перевірятимуться автоматично, то перевіркою практичних завдань буде займатися відповідна колегія залежно від спеціалізації.

Надзвичайно важливо, щоб ВККС сформувала єдину практику перевірки практичних завдань, адже відомо, що в конкурсі беруть участі як родичі самих членів ВККС, так і чинні члени ВРП. Без цього довіра до конкурсу з боку громадськості буде неможлива.

● Більше суддів ВАКСу.
Вищий антикорупційний суд став першим судом, суддів якого обирали за участю міжнародних експертів – Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ). Свою роботу суд почав у вересні 2019 року, до першої та апеляційної інстанції тоді обрали 39 суддів. За майже 5 років своєї роботи ВАКС показав чудові результати. Але згодом потреба у збільшенні кількості суддів Вищого антикорупційного суду, зумовлена, зокрема, складністю справ, які перебувають у його провадженні, а також законодавчими змінами, які значно розширили повноваження суду.

У вересні минулого року ВРП визначила нову кількість суддів у ВАКС – 63, з яких 21 посада в Апеляційній палаті. Через два місяці ВККС оголосила конкурс на зайняття 25 вакантних посад суддів ВАКС та визначила, що прийом документів від охочих розпочнеться аж в березні. Такого проміжку часу мало бути достатньо для підготовки всіх необхідних документів.

Свої документи для участі у конкурсі подали 238 осіб. Продовжує свою участь у конкурсі 161 кандидат. 
29.04.2024 Комісія обрала новий склад ГРМЕ, до якого увійшли шість визнаних фахівців у сфері права – судді та прокурори з досвідом роботи в Естонії, США, Литві, Нідерландах, Канаді:
1. Mepi К. Батлер (Mary K. Butler).
2. Ґабріелє Юодкайте-Ґранскієне (Gabrielė Juodkaitė-Granskienė).
3. Норман Аас (Nоrman Aas).
4. Роберт Гайн Брукхайзен (Robert Hein Broekhuijsen).
5. Джесіка Лот Томпсон (Jessica Lott Thompson).
6. Джон Дж. О’Салліван (John J. O’Sullivan).

Завданням ГРМЕ буде сприяння Комісії під час проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів ВАКС.

Як і з конкурсом до апеляції, 19 червня Комісія призначила кваліфікаційне оцінювання кандидатів та визначила черговість етапів його проведення: перший етап – складення кваліфікаційного іспиту, другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.

● Створення КМОАСу та ВАСу.
У грудні 2022 року Верховна Рада України проголосувала, а Президент Зеленський підписав закон, за яким ліквідовується Окружний адміністративний суд міста Києва та створюється Київський міський окружний адміністративний суд (КМОАС). Новий суд зареєстрували у лютому 2023 року. Тимчасовою виконувачкою обовʼязків керівниці апарату призначили Наталію Оленченко. Після початку роботи суду до нього перенаправлять усі справи в юрисдикції міста Києва, які на перехідний період тимчасово розглядалися у Київському окружному адміністративному суді. Попередньо ВРП визначила, що складатиметься суд з 51 судді. Такий розрахунок було зроблено з огляду на кількість суддів ОАСКу на момент його ліквідації.

Також Меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом від 24 березня 2023 року передбачено створення суду, який розглядатиме справи за позовами до національних державних органів (НБУ, НАБУ, НАЗК тощо). Створення такого суду також буде мати наслідком суттєві зміни в Кодексі адміністративного судочинства, з чітким визначенням підсудності.

Поки що про створення таких суддів та добір кадрів до них навіть не йде мова.
Висновки
З самого початку формування нової ВККС неодноразово говорилось про те, що саме цей склад може ввійти в історію, адже на його плечах чи не найбільше відповідальності – перевірити на доброчесність близько 2 тисяч суддів, провести конкурси до судів апеляційної інстанції, Вищого антикорупційного суду та фактично з нуля обрати суддів до Київського міського окружного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Проте, як саме будуть згадувати через десятки років цей склад Вищої кваліфкомісії, – залежить виключно від її членів. Очевидно, що часу на помилки та зволікання більше немає.

Як показав перший рік роботи Комісії, висока якість конкурсів неможлива без низки чинників – чіткого планування діяльності та дотримання такого плану, професійного Секретаріату, і найбільшою мірою, усвідомлення важливості змін в системі та бажання їх досягти. За наявності останнього чинника, навіть враховуючи достатньо повільний прогрес у перший рік, члени Комісії все ще мають історичний шанс зробити за наступні 3 роки те, чого не вдавалось нікому до них.