«Свинарчук Зеленського». Ким насправді є заступник глави Офісу Президента Олег Татаров.

31 грудня 2020

Ми вже розповідали про «справу Укбуду» стосовно екснардепа і забудовника Максима Микитася, якого разом із іншими особами, зокрема екскомандувачем Національної гвардії України (НГУ) Юрієм Аллеровим, підозрюють у заволодінні коштами, які призначалися для купівлі квартир військовослужбовцям НГУ.

Нагадаємо, що суть схеми полягала в тому, щоб за допомогою підроблених звітів оцінки обміняти «50 квартир і 30 паркомісць в елітному ЖК на Печерську» на «65 квартир на околиці Києва». Нібито такий обмін був рівнозначним. хоча в подальшому детективи встановили збитки у 81 млн грн.

8 травня 2020 року НАБУ та САП повідомили, що завершили розслідування і відкрили матеріали стороні захисту для ознайомлення. Зовсім скоро обвинувальний акт має бути направлений до Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

***

Восени 2020 року у справі з’явився неочікуваний поворот.

Виявилося, що для приховування схеми посадовці Укрбуду домовилися із заступником директора експертної установи МВС Костянтином Дубоносом про те, що він допоможе внести недостовірні дані до судової оціночно-будівельної експертизи. Прописати експертизу мали таким чином, щоб різниця у вартості квартир була мінімальною – 7 млн грн замість 81 млн. В обмін на це Дубонос безкоштовно отримав машиномісце у одному із ЖК Києва, ринковою вартістю 250 тис грн.

30 листопада 2020 року детективи повідомили про підозру Дубоносу (отримання неправомірної вигоди), а 1 грудня Максиму Микитасю (надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта). В ці ж дні прокурори були готові підписати підозру нинішньому заступнику керівника Офісу Президента Олегу Татарову, але цей процес заблокувала Ірина Венедіктова.

До чого тут Татаров, запитаєте ви? Як вважає НАБУ, він є одним із безпосередніх учасників квартирної схеми. Татаров, який тоді працював юристом в Укрбуді, надсилав скан паспорту Дубоноса для того, щоб на нього зареєстрували паркомісце зі 100% знижкою (тобто хабар).
Цю інформацію підтверджує як переписка, що є у справі, так і підозрюваний Максим Микитась, який дав викривальні показання. Микитась також добровільно відшкодував бюджету 50 млн грн із загальної суми збитків у 81,64 млн грн.
Директор НАБУ Артем Ситник в інтерв’ю щодо Татароваа заявив наступне: «Пан Татаров працював в Укрбуді, там де був Микитась. Вони дали хабар одному із керівників експертної установи за те, що буде експертиза, яка дасть можливість цю справу фактично похоронити. При чому там така цікава переписка: «Давай бігом, бо справу забирає НАБУ і тоді буде важко щось вирішити». І за таке рішення одному із керівників експертної установи було надано хабар у вигляді паркомісця». Ситник також сказав, що Татаров фактично разом із Микитасем давав хабара: «Є люди, які одержали хабар, і люди, які дали хабар. І є цьому докази. І підозра, де все це розписано, вона вже визнана судом обґрунтованою».

Illustration

Біографія у Татарова дійсно як на підбір. Типова людина часів Януковича-Захарченка, що отримала посаду в команді Зеленського. У часи Революції Гідності він обіймав посаду заступника начальника головного слідчого управління МВС і займався кримінальним переслідуванням стосовно Автомайдану та активістів, а загалом у системі МВС працював з 1999 року. Наведемо лише декілька цитат Татарова під час подій Революції Гідності: ось так він виправдовував нічну спробу беркуту зруйнувати 11 грудня 2013 року барикади, встановлені на Майдані: «Для того, щоб не порушувати нормальний уклад життя, не заважати проїзду транспорту, міліція виконувала операцію по виконанню рішення суду саме вночі». от коментар щодо побиття бійцями «Беркуту» автомайданівців у Кріпосному провулку в січні 2014 року: «Група осіб на авто переслідувала 4 автобуси «Беркуту», перекрили рух, за допомогою биток завдавали ударів по автобусах, розбили скло, намагалися завдати тілесних ушкоджень працівникам міліції. У них також були вилучені маски, що свідчить не про мирний характер, а про підготовку до вчинення протиправних дій. Працівниками міліції нападників було обеззброєно». ось його пояснення найтрагічніших днів на Майдані та вбивства Небесної сотні: «співробітники міліції не використовують вогнепальну зброю, а дехто із загиблих мітингувальників мав поранення в потилицю, що може свідчити про те, що стріляли в них не міліціонери, а люди, які були десь поруч, разом серед мітингувальників». Після Майдану став адвокатом, був захисником Андрія Портнова, Вадима Новинського, супровожував Ріната Ахметов під час його візиту у НАБУ.
Але повернімося до «квартирної справи». Після того, як детективи НАБУ розпочали розслідування, фігуранти схеми занервували та намагалися дуже швидко передати НГУ квартири на суму 7 млн грн, тобто саме на ту суму, яку було прописано у підробленій експертизі.

Illustration

Листування між експосадовцем ДК «Укрбуд» (ймовірно Татаров) та виконавчим директором ТОВ за 31.10.2017

Експосадовець ДК «Укрбуд»: Потрібно активізуватися по передачі квартир. Часу немає. Буде пізно. Набу хоче забрати справу собі
Виконавчий директор ТОВ: Все в НГ. Осталась подпись командующего
Експосадовець ДК «Укрбуд»: Їм також скажи. Скільки ми їм метрів передаємо і скільки це в грошах?
Виконавчий директор ТОВ: 336 м2. В грошах не понимаю
Експосадовець ДК «Укрбуд»: Вартість?
Виконавчий директор ТОВ: Сколько нужно?
Експосадовець ДК «Укрбуд»: Приблизно подивись. У нас різниця здається 7 тис була
Виконавчий директор ТОВ: Около 7 млн
Експосадовець ДК «Укрбуд»: Так.

Листування між експосадовцем ДК «Укрбуд» (ймовірно Татаров)
та посадовицею ТОВ


Експосадовець ДК «Укрбуд»: Я з МВ (прим.: ймовірно Максим Вікторович Микитась) поговорив. Дав добро оформляти. Наш Артемовский. 15 номер паркінга, прохання на людину оформити зі 100 % знижкою. МВ в крусі.

Листування між посадовицею ТОВ та Максимом Микитасем, який підтверджує погодження безоплатного надання паркомісця Дубоносу

Посадовиця ТОВ: Максим Викторович, **** (прим.: ймовірно Татаров) согласовывал оформление паркинга по артемовскому безоплатно?
Микитась: Да.

***

Найцікавіше у справі розпочалося тоді, коли прокурори САП погодили підозру Олегі Татарову і вже готові були її вручати.

Порятунок № 1

Ввечері 1 грудня 2020 року Генеральний прокурор Ірина Венедіктова таємно та без вивчення матеріалів справи, нікому не повідомляючи та використовуючи незаконну підставу, якої навіть немає в КПК, змінила групу прокурорів САП. Більше того, вона ще й себе додала у нову групу нібито «з метою забезпечення швидкого, повного, неупередженого, всебічного та ефективного дослідження усіх обставин справи». Через це вручення підозри Татарову було зірвано, а НАБУ заявило про тиск та систематичність подібних дій з боку Офісу Генпрокурора.

Пізніше стало відомо, що НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо втручання у роботу правоохоронних органів.

Внаслідок таких дій Венедіктової судді Апеляційної палати ВАКС змушені були скасувати запобіжний захід підозрюваному Дубоносу. При чому зробили вони це по формальній причині, бо у засіданні першої інстанції брав участь не уповноважений прокурор, якого пізно ввечері, прямо у переддень засідання, виключили з групи і він про це навіть не знав.

Призначивши нову групу прокурорів Венедіктова сподівалася на те, що нові прокурори САП (Грищук, Довгань, Луговий і Жовницька) не посміють підписувати підозру Татарову і взагалі будуть не надто активними у справі. І спершу її сподівання виправдалися. Новопризначені прокурори не поспішали погоджувати чи підписувати нову підозру для Татарова. Пізніше вони пояснили це бажанням більш детально та ґрунтовно підготуватися до такого кроку і зібрати додаткові відомості.

Порятунок № 2

Додатковий час був на руку захисту. Адвокат Дубоноса пішов до Печерського суду Києва і 14 грудня суддя Сергій Вовк зобов’язав Ірину Венедіктову забрати справу у НАБУ та передати її до «іншого органу досудового розслідування». Фактично це рішення ухвалено на користь Татарова та Дубоноса, хоча воно й прямо суперечить вимогам КПК, які забороняють розглядати питання у справах НАБУ іншими судами, окрім ВАКС. Крім того, суддя Вовк втрутився в дискреційні повноваження Генерального прокурора, що також є протиправним.

Незважаючи на те, що рішення було ухвалено на користь захисника, він швидко оскаржив рішення судді Вовка до Київського апеляційного суду. Туди ж подала скаргу Ірина Венедіктова. Тактика захисту була не нова і повністю зрозуміла: оскаржити рішення у Київському апеляційному суді, щоб «засилити його» і заблокувати розгляд в Апеляційній палаті ВАКС, куди свою скаргу подали прокурори САП.

18 грудня прокурор САП Максим Грищук все-таки підписав підозру Татарову. Але в цей же день (18 грудня) Київський апеляційний суд вже розглянув і відмовив у відкритті провадження і адвокату Дубоноса, і Венедіктовій. Причина — рішення Вовка нібито взагалі «не підлягає оскарженню». Після цього Офіс Генпрокурора подав скаргу до Верховного суду. І 23 грудня КАС ВС теж відмовив у відкритті провадження на цій же підставі. Тобто на все про все захисникам і венедіктовій знадобилося менше 10 робочих днів, тоді як в аналогічній ситуації щодо суддів ОАСК Печерський суд вже 3 місяці не може просто надіслати матеріали справи до Апеляційної палати ВАКС.

Схоже, що в Офісі Генпрокурора тільки й чекали рішення Верховного суду.

Вже за декілька годин (о 18:51) Ірина Венедіктова вносить зміни до групи прокурорів і виключає з неї себе. Невже за 22 дні вона змогла забезпечити «швидке, повне, неупереджене, всебічне та ефективне дослідження усіх обставин справи», адже саме це було причиною її входження у кримінальне провадження? Питання риторичне.

О 23:42 заступник Венедіктової Симоненко визначив підслідність справи за Головним слідчим управлінням СБУ. Внаслідок цих дій заплановане на наступний ранок (24 грудня) засідання у ВАКС щодо обрання запобіжного заходу Татарову було зірвано. САП просила для Татарова тримання під вартою з альтернативою застави у 10 млн грн.

24 грудня о 13:22 усіх прокурорів САП виключили зі справи, замінивши їх на прокурорів із Офісу Генерального прокурора. Відтепер жодний антикорупційний прокурор не входить в групу процесуальних керівників.

НАБУ заявило, що Офіс Генерального прокурора здійснює безпрецедентне в історії України втручання в розслідування Національного бюро і фактично став на захист чиновника, підозрюваного у корупції.

А вже 30 грудня нові прокурори із ОГП заявили, що вони не встигли ознайомитися із матеріалами справи і не можуть стверджувати, що підозра обгрунтована. І замість того, щоб попросити час для ознайомлення і відкласти судове засідання, вони взяли і відкликали клопотання про тримання під вартою для Татарова, тим сами врятувавши його від потенційного запобіжного заходу. Непоганий подарунок на Новий рік.

Позиція Президента

Красномовною стала реакція Володимира Зеленського, який майже 3 тижні мовчав. Відповідаючи на запитання журналістів видання «Фокус» з приводу того, чи вважає він Олега Татарова корупціонером, Президент зазначив наступне: «Я навіть не можу робити такі висновки! Кримінальна справа стосується 2017 року. Я не був тоді президентом, він не працював в Офісі. Тому фрази "за часів Зеленського знову корупція" – нечесні. Це завдає ран, це позначається на мені особисто. Йдеться не про рейтинг і не про імідж. Хочу підкреслити: якщо ті, хто працює зі мною, будуть запідозрені в корупції, ці люди будуть звільнені. І я таких прикладів у себе в Офісі за півтора року поки не бачив».

Тобто бути “запідозреним в корупції” за минулі дії для Зеленського нормально, головне, щоб не під час його президентства. Прекрасна позиція.

Схоже, що Татаров стає для Зеленського власним «Свинарчуком», якого з усіх сил намагаються прикрити і врятувати. І тут дуже хочеться нагадати слова Володимира Зеленського із його ж дебатів на Олімпійському: «Я вам одразу скажу. Всі люди, які порушують закон, всі: Свинарчук, Гладковський, і якщо серед них буде потім Коломойський, - всі сядуть за ґрати»...