26 травня 2021

До чого ж тут суддя Денисюк?

Під час розслідування «Газової справи» у вересні та жовтні 2016 року НАБУ ініціювало накладення арешту на 11 млн кубометрів газу і 670 тонн газового конденсату приватної компанії «Карпатнадраінвест», які вона отримала під час реалізації злочинної схеми.

У листопаді 2016 року державне підприємство «Укргазвидобування» подає позов до «Карпатнадраінвест», в якому просить стягнути більше 3 млн грн боргу за надання послуг з видобутку та транспортування газу, 66 тис грн пені та 3% річних. Ця справа потрапляє на розгляд до судді Тетяни Денисюк.

Під час розгляду справи «Карпатнадраінвест» погоджується сплатити борг, але із відстрочкою і паралельно подає зустрічний позов до «Укргазвидобування» з вимогою віддати їм увесь арештований газ.

У грудні 2016 року суддя Денисюк постановила ухвалу, якою зобов’язала «Укргазвидобування» передати арештований газ і газовий конденсат компанії «Карпатнадраінвест». Тобто суддя перевищила свої повноваження і у рамках господарської справи фактично створила підстави для скасування арешту у кримінальному провадженні. Детективи встановили низку порушень судді Денисюк під час розгляду цієї справи.

Які ж саме дії вчинила Денисюк на думку прокуратури:
● обов’язала державну компанію передати газ і газовий конденсат, на який було накладено арешт у кримінальному провадженні;● дозволила «Карпатнадраінвест» не платити великий судовий збір (близько 207 тис грн) і прийняла позов. Тобто «Карпатнадраінвест»описав свої вимоги як вимоги немайнового характеру і сплатив всього двічі по 1378 грн. Суддя такий “фінт” прийняла. Через це держава додатково недоотримала понад 205 тис гривень;● зменшила розмір пені на 60 % (майже 40 тис грн), а також незаконно відстрочила виплату боргу на один рік, коли задовольнила первісний позов «Укргазвидобування» до «Карпатнадраінвест» про стягнення 3,17 млн грн заборгованості та 66 тис грн пені. Пізніше, уже у статусі обвинуваченої, Денисюк так пояснювала ці три обставини: ● щодо передачі газу і газового конденсату: “Ухвали слідчого судді про арешт майна для господарського суду не є преюдиційною, а сама ухвала підлягає негайному виконанню. Якась там частина арештована… газовий конденсат, а який саме, він був неідентифікований. Моє рішення не тягнуло за собою передачі газу і газового конденсату, а лише стало б підставою для звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту”;● щодо низького судового збору: “Ціна має вказуватись, якщо позов піддається грошовій оцінці, а тут було зобов’язання вчинити дії, передбачені договором і це є вимогою немайнового характеру”;● щодо зменшення пені і відстрочення виплати боргу: “За п’ять років я розглянула багато таких справ і назвати, які конкретно були виключні підстави для зменшення розміру пені в цьому рішенні, не можу, бо не пам’ятаю. Зазначу, що «Карпатнадраінвест» подав клопотання про зменшення пені і виняткові обставини вказані у рішенні, а інші причини такого рішення є таємницею нарадчої кімнати”.
А ось наші контр пояснення: ● щодо передачі газу і газового конденсату: «Карпатнадраінвест» якраз і хотіли отримати підставу для скасування арешту або для отримання газу через виконавчу службу. І суддя Денисюк їм підіграла, використовуючи своє службове становище;● щодо низького судового збору: у даному випадку газ і газовий конденсат піддавався грошовій оцінці, а вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці, є вимогою МАЙНОВОГО ХАРАКТЕРУ;● щодо зменшення пені і відстрочення виплати боргу: тут просто залишимо висновок апеляції: “у цій частині рішення судді Денисюк слід скасувати за необґрунтованістю, оскільки мотивувальна частина рішення не містить належного обґрунтування підстав для задоволення клопотання про зменшення пені та відстрочки сплати боргу”.

Добре, що рішення Денисюк не набрало законної сили і газ та газовий конденсат залишилися під арештом. У лютому 2017 року апеляційний суд:
● скасував зменшення пені;● скасував відстрочення боргу;● залишив без розгляду вимогу щодо передачі арештованого газу через несплату судового збору.
 

Батько судді Станіслав Денисюк

Одним з адвокатів Тетяни Денисюк є її батько Станіслав, який у 90-х роках працював в Харківському управлінні по боротьбі з організованою злочинністю, дослужився до генерал-лейтенанта міліції, потім очолював Державну податкову інспекцію Харківської області, балотувався до Верховної ради України.

У 2017 році Станіслав Денисюку отримав підозру, а пізніше і обвинувачення у великій “податковій справі”. До масштабної спецоперації із затримання колишніх керівників податкових та чиновників Міндоходів часів Януковича було залучено близько 2 тисяч поліцейських, 500 прокурорів, проводилося 450 обшуків. Загальна сума збитків за версією слідства становила 96 млрд грн.

За результатами спецоперації затримали 23 особи, яких на гелікоптерах привезли до столиці. Серед них був і батько судді Денисюк, якого з Харкова літаком доправили до Борисполя, а там пересадили у військовий вертоліт і перевезли в Жуляни. Тодішній голова військової прокуратури Анатолій Матіос називав Станіслава Денисюка «смотрящим» за всім бізнесом Сергія Курченка, який втік з України у 2014-му.

Станіслав Денисюк рік просидів у СІЗО із альтернативною заставою у 100 млн грн, а потім вийшов під особисте зобов'язання. У березні 2019 року обвинувальний акт направили до Печерського райсуду Києва (справа № 757/13168/19-к).

***
Ось такою є поки незавершена історія судді Тетяни Денисюк. І ми дуже сподіваємося, що апеляційна палата ВАКС більш сміливо підійде до розгляду справи.