Два роки після ліквідації: чому вироку у справах "плівок ОАСК" досі немає
Автори: юристи ВО "Автомайдан" Олексій Коновалов та Вадим Валько
– Паша, что будем делать, как власть захватывать будем?– Главное ее не потерять, Игорь (с)
Це слова зі знаменитих "плівок ОАСК" авторства голови ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка. Наприкінці минулого року була друга річниця з дня ліквідації суду, а сам Вовк давно втратив свою владу і як ніколи близький до звільнення з посади судді.
Спрогнозувати майбутнє керівника ліквідованого ОАСК і наближених до нього суддів не складно. Адже останні кілька років вони багато часу проводять на судових засіданнях. Втім тепер вже на лаві підсудних як обвинувачені. Ми ж в Автомайдані вирішили нагадати, скільки всього є справ "плівок ОАСК", на якому вони етапі і яке майбутнє чекає цих суддів.
Коротко нагадаємо, як саме ОАСК зміг стати однією із найвпливовіших інституцій у судовій системі. Пояснення просте: установа була розташована в столиці. Це наділило її ексклюзивними повноваженнями. Завдяки цьому, а також безпринципності керівництва, ОАСК набув свого впливу у судовій системі.
Раніше, щоб позиватися до ключових державних органів, таких, як Кабмін, міністерства, Нацбанк чи ЦВК, звертатись з позовом треба було саме до ОАСК. А судді там часто були готові ухвалити дружнє "рішення" для того, хто запропонує кращі умови. Про це яскраво говорить телефонна розмова Павла Вовка у березні 2019 року про одну зі справ, яку в той період розглядав ОАСК: "Если они готовы проспонсировать это, то мы готовы тогда эту х*йню дать, а если они не готовы проспонсировать, то пусть сражаются".
Важливу роль у побудові цього "судового монстра" відіграли особисті знайомства та зв’язки його голови Павла Вовка із різними посадовцями та політиками. Наприклад, із Сергієм Ківаловим – "сірим кардиналом" судової системи часів Віктора Януковича, або Андрієм Портновим – ще одним "тіньовим куратором судів" того періоду.
З часом ОАСК почав прямо впливати на політичні та економічні процеси в країні, а значна частина його суддів обросла численними статками, паралельно ставши фігурантами журналістських розслідувань та кримінальних справ. Суд неодноразово опинявся в епіцентрі скандалів через незаконні рішення.
Вишенькою на торті стала заява колишнього секретаря РНБО Олексія Данілова про те, що на початку повномасштабного вторгнення росіяни планували через рішення ОАСК "повернути" до влади президента-втікача Віктора Януковича. У статті "Два плани Кремля. Хто мав керувати Україною, якби впав Київ" журналісти "Української правди" в деталях розповідають, як суд відключали від доступу до судового реєстру, а будівлю блокували співробітники СБУ.
Порятунок під час досудового розслідування
Блокування, відверті підігрування фігурантам та тиск на суддів — у цій справі було практично все. До прикладу, Офіс генпрокурора намагався зірвати операцію НАБУ щодо суддів ОАСК, погрожуючи "наслідками" прокурорам, які вели справу.
Відзначився і суддя Сергій Вовк із Печерського райсуду Києва. Спершу він зобов’язав Генпрокурора забрати справу у НАБУ та передати іншому органу. А згодом наказав прибрати із реєстру інформацію про вручення Павлу Вовку підозри.