Це слова зі знаменитих "плівок ОАСК" авторства голови ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка. Наприкінці минулого року була друга річниця з дня ліквідації суду, а сам Вовк давно втратив свою владу і як ніколи близький до звільнення з посади судді. 
Спрогнозувати майбутнє керівника ліквідованого ОАСК і наближених до нього суддів не складно. Адже останні кілька років вони багато часу проводять на судових засіданнях. Втім тепер вже на лаві підсудних як обвинувачені. Ми ж в Автомайдані вирішили нагадати, скільки всього є справ "плівок ОАСК", на якому вони етапі і яке майбутнє чекає цих суддів.
Коротко нагадаємо, як саме ОАСК зміг стати однією із найвпливовіших інституцій у судовій системі. Пояснення просте: установа була розташована в столиці. Це наділило її ексклюзивними повноваженнями. Завдяки цьому, а також безпринципності керівництва, ОАСК набув свого впливу у судовій системі.
Раніше, щоб позиватися до ключових державних органів, таких, як Кабмін, міністерства, Нацбанк чи ЦВК, звертатись з позовом треба було саме до ОАСК. А судді там часто були готові ухвалити дружнє "рішення" для того, хто запропонує кращі умови. Про це яскраво говорить телефонна розмова Павла Вовка у березні 2019 року про одну зі справ, яку в той період розглядав ОАСК: "Если они готовы проспонсировать это, то мы готовы тогда эту х*йню дать, а если они не готовы проспонсировать, то пусть сражаются".
Важливу роль у побудові цього "судового монстра" відіграли особисті знайомства та зв’язки його голови Павла Вовка із різними посадовцями та політиками. Наприклад, із Сергієм Ківаловим – "сірим кардиналом" судової системи часів Віктора Януковича, або Андрієм Портновим – ще одним "тіньовим куратором судів" того періоду. 
З часом ОАСК почав прямо впливати на політичні та економічні процеси в країні, а значна частина його суддів обросла численними статками, паралельно ставши фігурантами журналістських розслідувань та кримінальних справ. Суд неодноразово опинявся в епіцентрі скандалів через незаконні рішення. 

Коротко нагадаємо, як саме ОАСК зміг стати однією із найвпливовіших інституцій у судовій системі. Пояснення просте: установа була розташована в столиці. Це наділило її ексклюзивними повноваженнями. Завдяки цьому, а також безпринципності керівництва, ОАСК набув свого впливу у судовій системі.

Раніше, щоб позиватися до ключових державних органів, таких, як Кабмін, міністерства, Нацбанк чи ЦВК, звертатись з позовом треба було саме до ОАСК. А судді там часто були готові ухвалити дружнє "рішення" для того, хто запропонує кращі умови. Про це яскраво говорить телефонна розмова Павла Вовка у березні 2019 року про одну зі справ, яку в той період розглядав ОАСК: "Если они готовы проспонсировать это, то мы готовы тогда эту х*йню дать, а если они не готовы проспонсировать, то пусть сражаются".

Важливу роль у побудові цього "судового монстра" відіграли особисті знайомства та зв’язки його голови Павла Вовка із різними посадовцями та політиками. Наприклад, із Сергієм Ківаловим – "сірим кардиналом" судової системи часів Віктора Януковича, або Андрієм Портновим – ще одним "тіньовим куратором судів" того періоду.

З часом ОАСК почав прямо впливати на політичні та економічні процеси в країні, а значна частина його суддів обросла численними статками, паралельно ставши фігурантами журналістських розслідувань та кримінальних справ. Суд неодноразово опинявся в епіцентрі скандалів через незаконні рішення.

Вишенькою на торті стала заява колишнього секретаря РНБО Олексія Данілова про те, що на початку повномасштабного вторгнення росіяни планували через рішення ОАСК "повернути" до влади президента-втікача Віктора Януковича. У статті "Два плани Кремля. Хто мав керувати Україною, якби впав Київ" журналісти "Української правди" в деталях розповідають, як суд відключали від доступу до судового реєстру, а будівлю блокували співробітники СБУ.

У 2019 та 2020 роках Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оприлюднило записи цих розмов. Вони стали підґрунтям для майбутніх підозр та звинувачень. Там судді ОАСК обговорювали плани впливу на державні інституції, блокування реформ та ухвалення рішень у власних інтересах. Деталі розмов рекомендуємо переглянути у першій та другій частинах фільму-розслідування "Слідство.Інфо".

Але й без деталей зрозуміло, що скандал з "плівками ОАСК" став одним із найгучніших в історії судової системи України. А більшість суддів-фігурантів "наговорили" собі на кримінальні провадження.

Для Автомайдану ці справи цікаві ще й тому, що спершу правоохоронці розслідували роль ОАСК у подіях Революції Гідності. У 2013 році саме судді ОАСК забороняли мирні зібрання в Києві. Розслідуючи ці події, прокуратура та НАБУ вийшли й на інші ймовірні злочини суддів.

"Шеф, давай что-то учудим, я готов" (с)

А це вже слова заступника Вовка, Євгенія Аблова. Фраза вже давно стала мемом, а її автор – обвинуваченим. Перша справа "плівок ОАСК" стосується звинувачень у перешкоджанні діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та втручанні в роботу судових органів. Її фігурантами є голова ОАСК Павло Вовк, його заступники Євгеній Аблов та Ігор Погрібніченко, а також суддя Суворовського райсуду Одеси Іван Шепітько.

Йдеться про схеми з ухваленням "потрібних" рішень за участю підконтрольних суддів, адвокатів та громадських організацій. Учасники розмов намагалися не допустити планового кваліфікаційного оцінювання суддів ОАСК, боячись звільнення. Також на записах Вовк і компанія обговорюють плани ввести до складу ВККС "своїх" людей.