Минулого тижня з'їзд суддів України “обрав” 4-ох нових членів до Вищої ради правосуддя (ВРП). Для довідки: ВРП — орган суддівського врядування, який відповідає за призначення суддів та їх звільнення, притягає суддів до відповідальності за дисциплінарні порушення, надає згоду на затримання чи утримання судді під вартою/арештом, відсторонює від здійснення правосуддя тощо. ВРП складається із 21 члена, 10 із яких обираються З’їздом суддів України з числа суддів чи суддів у відставці. Ці люди найближчі чотири роки ймовірно будуть членами ключового органу суддівського врядування: Сергій Болотін (суддя Хмельницького апеляційного суду);Віталій Саліхов (суддя Київського апеляційного суду);Валерій Суховий (суддя Верховного Суду);Інна Плахтій (суддя Луцького міськрайонного суду). Їх обрали шляхом нібито таємного голосування, проте ще напередодні у ЗМІ з’явився список із чотирьох погоджених кандидатів, яких мали обрати до ВРП. Це судді Сергій Болотін, Валерій Суховий, Віталій Саліхов та Олександр Панасюк. Список найімовірніше поширював серед делегатів суддя у відставці Анатолій Марцинкевич, який входив до Вищої кваліфкомісії суддів часів Януковича і був люстрований після Революції Гідності.

Біографія

Інна Плахтій з 1987 по 1992 рік навчалася на факультеті іноземних мов у Луцькому педагогічному інституті за спеціальністю “вчитель англійської та німецької мови”. Лише у 1998 році вона пішла на другу вищу освіту за спеціальністю “правознавство” на факультет післядипломної освіти у Волинському державному університеті.

З 1999 до 2004 року працюваала на посадах секретаря судових засідань та консультанта Луцького міськрайонного суду. Після цього була керівником апарату.

В подальшому працювала помічником першого заступника голови, а потім і радницею голови Апеляційного суду Волинської області Петра Філюка. Саме його наприкінці жовтня 2019 року обрали до Конституційного Суду, незважаючи на значні сумніви у доброчесності. До речі, напередодні того з’їзду суддів Філюка називали одним із погоджених кандидатів до Конституційного Суду.

У 2009 році призначена Президентом Ющенком на посаду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області. З 2015 року обіймає цю посаду безстроково. З 2013 року є викладачем-тренером Національної школи суддів України, а з 2014 року тричі обиралася до Ради суддів України.

Майно

Відповідно до щорічної майнової декларації за 2019 рік Інна Плахтій вказала про користування квартирами свого батька на 48,6 к.м. та доньок на 48,7 кв.м. у м.Луцьку. Жодної нерухомості у власності новопризначена членкиня ВРП не задекларувала. Також у 2005 році вона придбала новенький автомобіль Suzuki Vitara вартістю 160 000 грн, що за офіційним курсом НБУ на дату купівлі авто становило близько 32 тисячі доларів. Враховуючи той факт, що на момент купівлі автомобіля Інна Плахтій працювала керівницею апарату Луцького міськрайонного суду, а до того обіймала посади секретаря судового засідання та консультанта суду, таке коштовне придбання викликає багато запитань. Дохід Плахтій у 2019 рік становив 535 986 грн. Також у 2019 році вона викладала у Національній школі суддів України, за що отримала майже 4,5 тис грн.

Резонансні рішення

У засобах масової інформації містяться публікація про декілька резонансних рішень судді Інни Плахтій. У грудні 2018 року вона частково задовольнила позов екс-начальник управління охорони здоров'я Луцької міської ради, голови членської благодійної організації “Муніципальна лікарняна каса” Федора Кошеля до благодійного фонду«Рідна Волинь» та голови Волинської обласної громадської організації “Волинська обласна лікарняна каса” Дмитра Глазунова про захист честі, гідності та ділової репутації. У розміщених у мережі інтернет відеороликах стверджувалося, що Федір Кошель використовував надані державою повноваження для власного збагачення, організував бізнес, який складався, в тому числі, і з благодійної організації “Муніципальна лікарняна каса”, яка нібито спрямовувала благодійні кошти на інші потреби, ніж передбачено її статутом, що саме в зв'язку з діяльністю цієї організації лікарня недоотримала апаратуру, несла додаткові фінансові втрати, а у 2012 році прокуратурою Волинської області навіть проводилися відповідні перевірки діяльності ЧБО “Муніципальна лікарняна каса”, однак матеріали перевірок були знищені за закінченням терміну зберігання. За дивним збігом, саме Інна Плахтій розглядала майнову справу щодо матері Дмитра Глазунова Наталії Володимирівни Глазунової з інвалідністю першої групи (паркінсонізм). У публікації зазначено, що нібито по неправдивій заяві і підробленим документам, з допомогою суду, у Наталії Глазунової відсудили майже 35 тисяч доларів. Також Інна Плахтій у 2019 році зверталася в суд із позовом про скасування постанови поліції за порушення правил дорожнього руху. Однак під час розгляду справи відкликала позов. У декларації доброчесності зазначено, що вказану постанову було скасовано начальником управління патрульної поліції, а справу закрито. Крім цього, згідно з даними суддівського досьє у травні 2017 року Інну Плахтій було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП (порушення правил дорожнього руху) та накладено штрафу, однак у декларації доброчесності про випадок притягнення до відповідальності суддя не повідомила. *** Як і у грудні 2018 року, з'їзд суддів України обирав наперед погоджених членів Вищої ради правосуддя. При цьому суддівська система знову продемонструвала, що не здатна самоочищуватися і готова призначати лише лояльних кандидатів, до доброчесності яких є багато питань. Сьогодні вони не проходять попередню перевірку на доброчесність, а основним критерієм відбору є лояльність тих, кого обирають, до тих, хто обирає. Виходом із цього замкненого кола кругової поруки та імітацій очищення суддів є зміна правил гри та процедур відбору. Кандидатів до ключових органів суддівського врядування, Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, повинні відбирати за вирішальною участю визнаний експертів з-поза судової системи, наприклад участю міжнародних експертів як це відбувалося при формуванні Вищого антикорупційного суду.