Нещодавно Етична рада оголосила список із 16 кандидатів, які пройшли перевірку на доброчесність і далі можуть претендувати на 2 вакантні посади членів ВРП за квотою Президента. Серед прізвищ — адвокати, науковці та судді.
Цей конкурс особливий. Адже це не перша і не друга, а вже третя спроба заповнити президентську квоту у ВРП. Попередні відбори завершились безрезультатно — Володимир Зеленський так і не призначив жодного з кандидатів, відібраних Етичною радою. Подібна практика непризначення простежується й у конкурсах до Конституційного Суду України.
Такі кроки лише затягують оновлення Вищої ради правосуддя й викликають сумніви, чи справді держава готова до чесного перезавантаження судової системи. Водночас суспільство розраховує, що відбір завершиться реальним призначенням найбільш гідних кандидатів.
1. Наталія Гетьман — адвокатка, підприємиця
Наталія Гетьман під час співбесіди окреслила свою мету участі в конкурсі: «бути корисною, здобути новий досвід і долучитися до створення нової судової влади». Утім, що саме вона має на увазі під «новою судовою владою» – пояснити так і не змогла. Як і пригадати більше ніж кілька повноважень ВРП.
Це не перша спроба Гетьман потрапити до органів суддівського врядування. Раніше вона подавалася на конкурс до Вищого антикорупційного суду, однак ВККС відхилила її кандидатуру через відсутність належного практичного стажу (мінімум 7 років).
Опісля кандидатка вирішила податися на посаду членкині ВРП, проте очевидно забула написати новий мотиваційний лист і, подаючи документи Етичній раді, зазначила, що має достатній професійний досвід, щоб претендувати на посаду судді ВАКС. Кандидатка пояснила, що «не бачить великої різниці» у мотивах, але погодилася, що лист варто було б перечитати.
Не менш делікатне питання — політичні зв’язки. Сестра Наталії, Анна Радченко, є членкинею політради «Опозиційного блоку». Сама кандидатка переконувала: сестра в партійній діяльності фактично участі не бере.
Також помилялася при заповненні декларації, пояснюючи їх браком досвіду. Однак, це свідчить радше про неуважність кандидатки.
3. Олександр Житний — завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, колишній член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів
Протягом 3 років Олександр Житний був членом органу, який, серед іншого, відповідає за притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності. За цей час він був доповідачем у низці дисциплінарних справ щодо прокурорів, частина з яких зацікавила членів Етичної ради.
Так, дисциплінарну справу було порушено щодо прокурора з Полтавщини Віктора Пантася. Наприкінці жовтня 2021 року поліція, зупинивши його авто, запідозрила Пантася у пʼяному водінні.
У лікарні тоді констатували — він дійсно перебував у стані спʼяніння та мав наявні зовнішні ознаки, а показник приладу становив 0,79 проміле, що майже в 4 рази перевищує норму. В обласній прокуратурі за цим фактом навіть провели службове розслідування.
Втім, Житний, аналізуючи матеріали скарги як доповідач, дійшов висновку, що підтверджень перебування прокурора у стані сп’яніння немає. У підсумку дисциплінарне провадження було закрите. Зауважимо, що під час співбесіди Олександр Житний, знімаючи з себе відповідальність, неодноразово наголошував, що він лише готував проєкт висновку, а остаточне рішення ухвалював колегіальний орган.
Класично у досьє додалися й майнові нюанси: авто, придбане за ціною нижчою від ринкової, не зазначене членство в Асоціації правників України, запитання щодо походження грошових активів.
5. Василь Кіцелюк — доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики Івано-Франківського юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія»
На відміну від інших кандидатів, нашу увагу до Василя Кіцелюка привертав не стільки його професійний шлях, скільки зіркова кар’єра його доньки Владислави. У 2019 році вона здобула титул «Міні Міс Україна» та Mini Miss United World, у 2020-му перемогла в премії MUZVAR AWARDS у номінації «Kids Boom», а вже у 2021 році стала «найталановитішою дитиною року» за версією журналу Ukrainian People. Водночас розпочала сольний музичний проєкт Vlada K і навчається в Лондоні.
Попри численні відзнаки доньки, сам кандидат на співбесіді заявив, що її доходи можливі лише з 2026 року за умовами контракту, а питання, скільки грошей вона потенційно заробляє зараз, його «не цікавило».
Син Кіцелюка своєю чергою ще у віці восьми років став власником квартири, подарованої дідусем. Кандидат пояснив коротко: «В Україні дідусі й бабусі люблять внуків і дарують їм щось». Наразі син навчається у магістратурі Лондонського університету, а дружина та донька кандидата проживають з ним у Лондоні з початку повномасштабного вторгнення. За словами Василя Кіцелюка, всі витрати повністю покриває його син.
А що ж сам кандидат? Він теж не вперше пробує себе у конкурсах на високі посади, проте безуспішно, адже на частину тестувань він просто не зʼявлявся.
7. Віталій Махінчук — заступник членкині ДГЕ, заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту приватного права i підприємництва імені академіка Ф.Г.Бурчака НАПрН України
Зі слів Віталія Махінчука, робота у Дорадчій групі експертів (яка утворюється з метою сприяння суб’єктам призначення суддів Конституційного Суду в оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді КСУ) відкрила йому очі: доброчесність — це не просто формальність, а цінність. Проте, коли заглибитися у його власну біографію, виникає запитання — чи підтверджує його історія ці гучні слова?
Протягом тривалого часу Махінчук, крім наукової, здійснює і підприємницьку діяльність. За останні 8 років подружжя кандидата отримало дохід трохи більше як 65 млн грн. Махінчук пояснював це значною кількістю обʼєктів нерухомості, які перебувають у власності його сімʼї. Також питання членів Етичної ради стосувалися і справи про борг на суму 650 тисяч доларів.
Махінчук регулярно відвідував територію російської федерації після 2014 року й до початку повномасштабного вторгнення. Свої поїздки він пояснює різними причинами: одна із яких консультації для німецької компанії Festo щодо логістичного комплексу в Севастополі, через що їздив до москви. Але варто зазирнути в документи — і картина буде іншою. У його автобіографії немає жодної згадки про таку діяльність. У ті роки, за офіційними даними, він працював виключно в Прикарпатському університеті. Ані сліду консалтингу. Ба більше, у державному реєстрі відсутні записи про реєстрацію його як ФОП у 2015-му. Свій підприємницький статус він оформив лише у лютому 2018 року.
Інша версія — поїздки через спадкові справи після смерті батька та тітки. Але й тут дати не збігаються: перший візит зафіксований ще у липні 2015-го, тоді як батько помер роком пізніше.
8. Іван Назаров — голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
Іван Назаров — ще один із тих кандидатів, хто вже отримував «зелене світло» від Етичної ради. Як і Андрій Жук, про якого ми писали раніше, він був визнаний таким, що відповідає критеріям професійної етики та доброчесності. Таку ж оцінку надала й Дорадча група експертів.
А ось, ДГЕ свого часу визнавала Назарова таким, що не відповідає критерію високих моральних якостей. Причиною стали сумніви щодо відповідності стилю життя кандидата його офіційним доходам, а також незрозуміле походження коштів, якими батьки Назарова фінансували його коштовні подарунки.
Втім, наступні конкурси він зустрів уже більш підготовленим. Назаров надав пояснення, які дозволили Дорадчій групі експертів та Етичній раді зняти попередні застереження й допустити його до подальшої боротьби за крісла у ВРП та у Конституційному Суді.
10. Наталія Савінова — директор навчально-наукового інституту морського права та менеджменту Національного університету «Одеська морська академія»
Під час співбесіди ключовим питанням стало зауваження щодо самоплагіату. Йшлося про дві статті Савінової, що мали різні назви, проте фактично ідентичний зміст. Савінова пояснила: редакція одного з видань запропонувала змінити назву, і вона без проблем погодилася.
А далі — знайомий для багатьох кандидатів сюжет. Декларації. У Савінової виявилися «технічні неточності»: не вказане членство в Національній асоціації адвокатів України, не відображені корпоративні права, незрозуміле походження коштів на придбання квартири. На перший погляд — технічні помилки. Але коли мова йде про претендента на посаду у Вищій раді правосуддя, навіть «дрібниці» в деклараціях стають тестом на доброчесність.
12. Валентина Сеник — прокурор Офісу Генерального прокурора
Її позиція проста й водночас промовиста: не закон вершить правосуддя, а люди. На співбесіді члени Етичної ради ставили запитання щодо фактів притягнення до адміністративної відповідальності та площі земельної ділянки, яка викликала сумніви. Проте Сеник змогла надати пояснення, які спростували сумніви, тож співбесіда з нею була короткою.
14. Світлана Срєбранець — тимчасово не працює
Протягом 14 років Срєбранець працювала помічницею судді в райсуді на Сумщині. Членів Етичної ради зацікавив той факт, що коли вона там працювала, суддя Ольга Бігунова розглядала декілька справ за участю членів сімʼї Срєбранець, в яких ухвалювала рішення на їхню користь.
Сама ж кандидатка уже пробувала свої сили у конкурсі на посаду судді місцевого суду у 2017 році та навіть на посаду інспектора Служби дисциплінарних інспекторів. Але участь у конкурсах була неуспішною.
15. Леся Федорак — суддя ВАКС
Нашу увагу привернули розгляди справ про керування у стані спʼяніння. 5 справ Федорак закрила через сплив строків притягнення порушників до відповідальності. На співбесіді в Етичній раді суддя визнала: з нинішньої перспективи вона б ці справи розглянула вчасно.
Також питання були й щодо вартості житла у Бучі, придбаного сімʼєю у 2023 році. Вартість у документах виявилася заниженою. Пояснення просте: у помешканні свого часу жили окупанти.
16. Юрій Феленко — суддя Балаклійського районного суду Харківської області
Під час проходження військової служби в Криму, Феленко отримав ордер на однокімнатну квартиру. У 2014 році після окупації півострова кандидат приватизував цю квартиру за рішенням Деснянського райсуду міста Києва. Під час співбесіди кандидат пояснив, що у Криму мешкає його бабуся, тому до лютого 2022 року батьки їздили на окупований півострів.
Сам кандидат користується квартирою чоловіка своєї сестри. За його словами, з минулого року він справно сплачує сестрі кошти за проживання.
Окремо на співбесіді обговорювалося питання академічної доброчесності та можливого плагіату в його наукових роботах. Сам Феленко це категорично заперечив. Наголосив, що писав усе відповідно до вимог і не визнає наявності плагіату у своїх текстах.
Що далі?
Вже у четвер, 21 серпня, Конкурсна комісія розпочне формальні співбесіди із 16 рекомендованими Етичною радою кандидатами до ВРП. Співбесіди триватимуть до 28 серпня включно. Згідно з порядком проведення, співбесіди транслюватися не будуть, тож ми не дізнаємося, що кандидати відповідатимуть на запитання членів Комісії та чи справді вони гідні цієї посади.
Як ми писали раніше - це вже буде третя спроба Зеленського все ж обрати двох членів Вищої ради правосуддя за своєю квотою. Можливо, саме відмова обирати своїх представників серед рекомендованих Етичної радою кандидатів попередні два рази — змусила цього разу членів Етичної делегувати набагато ширший список людей. На жаль, таке бажання збільшити коло вибору для президента потягнуло за собою певне зменшення вимог до самих кандидатів. Тепер від Володимира Зеленського залежить, чи побачимо ми реальне очищення судової влади, чи вкотре станемо свідками компромісу зі старою системою.