Вищий антикорупційний суд виправдав харківську суддю Тетяну Денисюк

Вищий антикорупційний суд виправдав харківську суддю Тетяну Денисюк

Антикорсуд врятував від відповідальності суддю Господарського суду Харківської області Тетяну Денисюк, яка ухвалювала незаконні рішення на користь фірми зі «справи Онищенка». Спеціалізована антикорупційна прокуратура продовжує звинувачувати суддю Денисюк у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст.364) та винесенні завідомо неправосудного рішення* (ч.1 ст.375 КК).

* за статтею “ухвалення завідомо неправосудного рішення” судді уже нічого не буде, так як наш доблесний КСУ влітку 2020 року визнав кримінальну відповідальність за цією статтею неконституційною.

26 травня 2021 року колегія суддів ВАКС у складі Віталія Крикливого, Віктора Ногачевського і Маркіяна Галабали виправдала суддю Тетяну Денисюк за недоведеністю її вини. Судді вирішили, що хоч вона і ухвалила незаконне рішення, але у її діях нібито відсутній прямий умисел на заподіяння тяжких наслідків.  На сайт суду оперативно оприлюднили роз’яснення про те, що пред’явлене обвинувачення, на думку суддів, нібито ґрунтується виключно на припущеннях, які не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Джр

Джр

Варто відзначити, що санкція статті, яку інкримінували Денисюк, передбачала покарання від трьох до шести років тюрми. При цьому можливість застосування конфіскації кримінальним кодексом за цей злочин не передбачена.

Прокурор САП Андрій Перов просив призначити обвинуваченій остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, із забороною займати державні посади на 3 роки і сплатою штрафу у розмірі 17 тис грн.

За даними прокурорів, суддя Денисюк ухвалила рішення на користь приватного товариства «Карпатнадраінвест», пов’язаного з нардепом-втікачем Олександром Онищенком:

  1. зобов’язала державну компанію «Укргазвидобування» (100% у власності держави) передати компанії «Карпатнадраінвест» 11 млн кубометрів газу і 670 тонн газового конденсату, хоча усе це паливо перебувало під арештом у кримінальній справі НАБУ;
  2. дозволила «Карпатнадраінвест» не платити 205 тис грн судового збору;
  3. відстрочила на користь «Карпатнадраінвест» стягнення понад 3 млн грн боргу на один рік, а також зменшила на 60 % розмір пені, яка підлягала стягненню.

Передісторія

У грудні 2015 року детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) розпочали розслідування щодо розкрадань під час видобутку та продажу природного газу. Цей газ видобувався за договорами про спільну діяльність з державною компанією «Укргазвидобування», яка є найбільшим українським підприємством, що займається видобутком природного газу та газового конденсату. Виявилося, що так звана “спільна діяльність” містила у собі корупційну складову.

Якщо коротко, то суть схеми була наступною:

  1. підконтрольні організатору схеми підприємства видобували газ за договорами спільної діяльності з "Укргазвидобуванням";
  2. видобутий газ ці підприємства продавали на фіктивних біржах підконтрольним фірмам-посередникам за значно заниженою ціною, ніж ринкова;
  3. фірми-посередники збували газ кінцевим споживачам, але вже за нормальною ціною;
  4. різницю вартості учасники схеми переводили в готівку та привласнювали.

Організатором корупційної схеми, за даними слідства, виявився народний депутат України VII-VIII скликань, експрезидент футбольного клубу Арсенал, любитель коней та організатор конкурсів краси Олександр Онищенко.

Всю цю історію у ЗМІ прозвали «Газова справа».

В рамках цієї справи детективи НАБУ розслідували одразу декілька епізодів, де крім самого нардепа-втікача Олександра Онищенка, який наразі перебуває за межами України, було встановлено ймовірну причетність до схеми тодішнього керівника Державної фіскальної служби України Романа Насірова, мати Онищенка Іннеси Кадирової, друга та партнера Онищенка Валерія Постного, юристів, бухгалтерів, фінансистів, директорів товарних бірж і приватних компаній тощо.

Всього встановлено дані про причетність до участі у «газовій схемі» 29 осіб. Дев’ять підозрюваних визнали свою провину, уклали угоди з прокурорами й щодо них уже ухвалені вироки. Загалом, у реалізації корупційної схеми, за даними слідства, задіяні понад 60 структур, в тому числі дві товарні біржі та 5 іноземних компаній.

За час дії газової схеми (2014-2015 роки) реалізовано понад 1 млрд куб.м природного газу. Дохідність такого «бізнесу» перевищувала 160%. Як наслідок, держава зазнала майже 3 млрд грн збитків:

  1. 740 млн грн — втрачений дохід «Укргазвидобування», який осів у кишенях учасників схеми;
  2. 2 млрд грн — це втрати державного бюджету через рішення ДФС про розстрочення виплати ренти за користування надрами.

До чого ж тут суддя Денисюк?

Під час розслідування «Газової справи» у вересні та жовтні 2016 року НАБУ ініціювало накладення арешту на 11 млн кубометрів газу і 670 тонн газового конденсату приватної компанії «Карпатнадраінвест», які вона отримала під час реалізації злочинної схеми.

У листопаді 2016 року державне підприємство «Укргазвидобування» подає позов до «Карпатнадраінвест», в якому просить стягнути більше 3 млн грн боргу за надання послуг з видобутку та транспортування газу,  66 тис грн пені та 3% річних. Ця справа потрапляє на розгляд до судді Тетяни Денисюк.

Під час розгляду справи «Карпатнадраінвест» погоджується сплатити борг, але із відстрочкою і паралельно подає зустрічний позов до «Укргазвидобування» з вимогою віддати їм увесь арештований газ.

У грудні 2016 року суддя Денисюк постановила ухвалу, якою зобов’язала «Укргазвидобування» передати арештований газ і газовий конденсат компанії «Карпатнадраінвест». Тобто суддя перевищила свої повноваження і у рамках господарської справи фактично створила підстави для скасування арешту у кримінальному провадженні. Детективи встановили низку порушень судді Денисюк під час розгляду цієї справи.

Які ж саме дії вчинила Денисюк на думку прокуратури:

  1. зобов’язала державну компанію передати газ і газовий конденсат, на який було накладено арешт у кримінальному провадженні;
  2. дозволила «Карпатнадраінвест» не платити великий судовий збір (близько 207 тис грн) і прийняла позов. Тобто «Карпатнадраінвест» описав свої вимоги як вимоги немайнового характеру і сплатив всього двічі по 1378 грн. Суддя такий “фінт” прийняла. Через це держава додатково недоотримала понад 205 тис гривень;
  3. зменшила розмір пені на 60 % (майже 40 тис грн), а також незаконно відстрочила виплату боргу на один рік, коли задовольнила первісний позов «Укргазвидобування» до «Карпатнадраінвест» про стягнення 3,17 млн грн заборгованості та 66 тис грн пені.

Пізніше, уже у статусі обвинуваченої, Денисюк так пояснювала ці три обставини:

  1. щодо передачі газу і газового конденсату: “Ухвали слідчого судді про арешт майна для господарського суду не є преюдиційною, а сама ухвала підлягає негайному виконанню. Якась там частина арештована… газовий конденсат, а який саме, він був неідентифікований. Моє рішення не тягнуло за собою передачі газу і газового конденсату, а лише стало б підставою для звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту”;
  2. щодо низького судового збору: “Ціна має вказуватись, якщо позов піддається грошовій оцінці, а тут було зобов’язання вчинити дії, передбачені договором і це є вимогою немайнового характеру”;
  3. щодо зменшення пені і відстрочення виплати боргу: “За п’ять років я розглянула багато таких справ і назвати, які конкретно були виключні підстави для зменшення розміру пені в цьому рішенні, не можу, бо не пам’ятаю. Зазначу, що «Карпатнадраінвест» подав клопотання про зменшення пені і виняткові обставини вказані у рішенні, а інші причини такого рішення є таємницею нарадчої кімнати”.

А ось наші контр пояснення:

  1. щодо передачі газу і газового конденсату: «Карпатнадраінвест» якраз і хотіли отримати підставу для скасування арешту або для отримання газу через виконавчу службу. І суддя Денисюк їм підіграла, використовуючи своє службове становище;
  2. щодо низького судового збору: у даному випадку газ і газовий конденсат піддавався грошовій оцінці, а вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці, є вимогою МАЙНОВОГО ХАРАКТЕРУ;
  3. щодо зменшення пені і відстрочення виплати боргу: тут просто залишимо висновок апеляції: “у цій частині рішення судді Денисюк слід скасувати за необґрунтованістю, оскільки мотивувальна частина рішення не містить належного обґрунтування підстав для задоволення клопотання про зменшення пені та відстрочки сплати боргу”.

Добре, що рішення Денисюк не набрало законної сили і газ та газовий конденсат залишилися під арештом. У лютому 2017 року апеляційний суд:

  1. скасував зменшення пені;
  2. скасував відстрочення боргу;
  3. залишив без розгляду вимогу щодо передачі арештованого газу через несплату судового збору.

Підозра та епопея із запобіжним заходом

Дії та рішення судді Денисюк не залишилися непоміченими для антикорупційних органів і 21 березня 2018 року детективи НАБУ за дорученням керівника САП повідомили Денисюк про підозру у вчиненні двох злочинів:

  1. ч.2 ст.364 («Зловживання владою або службовим становищем»);
  2. ч.1 ст.375 («Постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови»).

Вже у квітні 2018 року Антикорупційна прокуратура звернулася до суду із клопотанням про обрання для підозрюваної Тетяни Денисюк застави у понад 6 млн грн.

Прокурор САП Андрій Перов розповів на засіданні, що Денисюк вживала заходів щодо ухилення від вручення підозри, надавала за допомогою месенджеру вказівки хатній робітниці та своїй помічниці із суду щодо поведінки про обшуках і спілкуванні з органами правопорядку, а її медична довідка фактично була підроблена.

Захисники Денисюк називали підозру необґрунтованою, а доводи прокурора безпідставними. Підтримати Денисюк на суд прийшли нардепи Михайло Добкін та Євгеній Мураєв, які хотіли взяти її на поруки.

В результаті слідчий суддя Солом’янського суду Києва Вадим Сенін відмовив у призначенні застави. На його думку, нібито, було порушено процедуру повідомлення про підозру (бо про підозру судді повідомив детектив НАБУ за дорученням керівника САП Холодницького, а не особисто Холодницький), а тому Денисюк взагалі не набула статусу підозрюваної. Така думка судді Сеніна суперечила правовій позиції Верховного суду, який зазначив, що норми КПК не містять вимоги щодо вручення повідомлення про підозру судді особисто Генеральним прокурором України або його заступником (яким за посадою був тодішній керівник САП Холодницький).

Також на судовому засіданні прокурором була озвучена цікава інформація про зв’язок директора ТОВ «Карпатнадраінвест» (нагадаємо, що саме цій компанії суддя Денисюк віддала арештований газ та газовий конденсат) із родиною судді. Зокрема, директор фірми Андрій Сіротов підтвердив, що був добре знайомий з батьком та братом Тетяни Денисюк з 1990-х років, оскільки працював разом з ними в Харківському управлінні по боротьбі з організованою злочинністю, а також мав товариські відносини із головою суду, в якому працювала суддя Денисюк.

За місяць після відмови у призначенні застави детективи повторно звернулися до суду, при цьому про якусь нову підозру Денисюк ніхто не повідомляв, бо порядок і так було дотримано. На цей раз вони просили уже не 6 млн грн, а трохи більше 1 млн, оскільки на кошти сім’ї Денисюк та її квартиру вже було накладено арешт в рамках кримінальної справи щодо батька судді. На цей раз вже інший слідчий суддя Солом'янського суду Олександр Бобровник частково задовольнив клопотання детектива. Замість застави він застосував до підозрюваної Денисюк запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Судовий розгляд

17 травня 2018 року Денисюк та її адвокатам відкрили матеріали справи, а вже 16 серпня того ж року обвинувальний акт направили у Дзержинський районний суд Харкова. Справа пробула у суді вісім місяців, аж поки там не зрозуміли, що обвинувачена Денисюк раніше працювала у цьому суді, тому він не може розглядати справу.

Матеріали перенаправили до Московського райсуду. Проте тут справу також не завершили і у вересні 2019 року її втретє передали, на цей раз до Вищого антикорупційного суду.

Колегія судді ВАКС у складі Віталія Крикливого (головуючий), Маркіяна Галабали та Віктора Ногачевського ухвалила вирок 26 травня 2021 року (за 20 місяців розгляду). При цьому ще 30 листопада і 1 грудня 2020 року судді готові були розпочинати судові дебати і останнє слово обвинуваченої. Але потім щось пішло не так і розгляд затягнувся ще на півроку.

У Антикорупційної прокуратури є 30 днів на подачу апеляційної скарги і ми сподіваємося, що вони цим правом скористаються.

До речі, Тетяна Денисюк не звільнена, хоча з січня 2017 року не здійснює правосуддя. Підстава: у неї закінчився п’ятирічний строк повноважень. Водночас за цей час вона встигла отримати з державного бюджету біля 2 млн грн. Про це говорять її майнові декларації: 2017: 201 083 грн; 2018: 203 025 грн; 2019: 518 499 грн; 2020: 1 055 058 грн.

У 2021 році вона намагалася потрапити до Вищої ради правосуддя, але зняла свою кандидатуру напередодні голосуванням.

Батько судді Станіслав Денисюк

Одним з адвокатів Тетяни Денисюк є її батько Станіслав, який у 90-х роках працював в Харківському управлінні по боротьбі з організованою злочинністю, дослужився до генерал-лейтенанта міліції, потім очолював Державну податкову інспекцію Харківської області, балотувався до Верховної ради України.

У 2017 році Станіслав Денисюку отримав підозру, а пізніше і обвинувачення у великій “податковій справі”. До масштабної спецоперації із затримання колишніх керівників податкових та чиновників Міндоходів часів Януковича було залучено близько 2 тисяч поліцейських, 500 прокурорів, проводилося 450 обшуків. Загальна сума збитків за версією слідства становила 96 млрд грн.

За результатами спецоперації затримали 23 особи, яких на гелікоптерах привезли до столиці. Серед них був і батько судді Денисюк, якого з Харкова літаком доправили до Борисполя, а там пересадили у військовий вертоліт і перевезли в Жуляни. Тодішній голова військової прокуратури Анатолій Матіос називав Станіслава Денисюка «смотрящим» за всім бізнесом Сергія Курченка, який втік з України у 2014-му.

Станіслав Денисюк рік просидів у СІЗО із альтернативною заставою у 100 млн грн, а потім вийшов під особисте зобов'язання. У березні 2019 року обвинувальний акт направили до Печерського райсуду Києва (справа № 757/13168/19-к).

***

Ось такою є поки незавершена історія судді Тетяни Денисюк. І ми дуже сподіваємося, що апеляційна палата ВАКС більш сміливо підійде до розгляду справи.